Переяславцева Софія Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Софія Михайлівна Переяславцева
Народилася 17 вересня 1849(1849-09-17)
Воронеж
Померла 1 грудня 1903(1903-12-01) (54 роки)
Одеса
Поховання Перший Християнський цвинтар
Країна Російська імперія
Діяльність зоолог
Alma mater Цюрихський університет
Галузь зоологія, ембріологія, протистологія, морська біологія
Заклад Севастопольська біологічна станція
Науковий ступінь доктор філософії
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Pereyaslawzewa».

Софія Михайлівна Переяславцева (17 вересня 1849(18490917) — 1 грудня 1903) — перша жінка-зоолог Російської імперії, очолювала Севастопольську біологічну станцію у 1880—1891 роках і таким чином була імовірно першою жінкою-науковцем, що керувала науковим закладом. Зробила вагомий внесок у галузях зоології, переважно безхребетних, та ембріології. Описала близько 45 нових для науки видів безхребетних, здебільшого морських. Лауреатка премії ім. К. Ф. Кесслера (1893).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у дворянській родині військового офіцера. Середню освіту отримала в Курській гімназії, яку закінчила 1869 року. Софія мріяла займатися природничими науками і поїхала на кілька місяців до Петербургу, сподіваючись отримати там вищу освіту, однак це не здійснилося. Згодом два роки прожила у Харкові, продовжуючи там самоосвіту, відвідуючи публічні лекції по природничим наукам. В цей же період, у 1872 році, опублікувала дві перші наукові праці, зокрема статтю «Некоторые сведенья об инфузориях, встречающихся в окрестностях Харькова». Заробляла на життя перекладацькою діяльністю. У 1872 році поїхала до Цюриху, де поступила в університет і вже 1875 року отримала там ступінь доктора філософії захистивши дисертацію на тему «Про будову та форму органу нюху риб», що була видана окремим виданням у Цюриху. У 1876 році С. М. Переяславцева повернулася до Російської імперії та на якийсь час оселилася у Петербурзі, де брала участь у роботі зоологічного відділення Петербурзького товариства природодослідників і зокрема в 1878 році зробила доповідь по темі своєї дисертації, яка отримала схвальні відгуки серед інших від видатного зоолога К. Ф. Кесслера. Однак як жінка вона не могла знайти постійної наукової посади і продовжувала заробляти на життя перекладами, чого ледве вистачало на базові потреби. Нарешті С. М. Переяславцева отримала від Новоросійського товариства природодослідників пропозицію очолити Севастопольську біологічну станцію, якою вона керувала з 1880 року. Цей період життя дослідниці був найбільш продуктивним, її діяльність як керівника станції високо оцінювалася сучасниками. Однак у 1891 році вона була змушена залишити посаду у Севастополі, в результаті чого залишилася майже без засобів до існування. Згодом здійснила декілька нетривалих виїздів у наукові заклади Західної Європи, де продовжувала дослідження. Останні місяці свого життя працювала в Одеському університеті. Померла від пухлини мозку.

Деякі праці[ред. | ред. код]

  • «Protozoa Чёрного моря» («Записки Новорос. общ. естествоиспытателей», Одесса, т. X, 1886),
  • «Etudes sur le développement des Amphipodes» («Bull. de la Soc. Impér. des Naturalistes de Moscou», 1888),
  • «Monographie des Turbellariés de la Mer Noire» («Записки Новорос. общ. естествоиспытат.», Одесса, т. 17 (3), 1892, 303 сс.),
  • «Mémoire sur l'organisation de la Nerilla antennata O. Schm.» («Ann. des Sciences natur.», т. I, 1896).

Деякі описані види морських турбелярій[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]