Цюрих
| Цюрих нім. Zürich |
||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
 |
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
| 47°23′ пн. ш. 8°32′ сх. д. / 47.383° пн. ш. 8.533° сх. д.Координати: 47°23′ пн. ш. 8°32′ сх. д. / 47.383° пн. ш. 8.533° сх. д. | ||||
| Країна | Швейцарія | |||
| Регіон | Цюрих | |||
| Засновано | 929 (Перша згадка) | |||
| Населення | 396 027 (2015) | |||
| Площа міста | 91,88 км² | |||
| Поштові індекси | 8000–8099 | |||
| Телефонний код | 41 01 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Висота НРМ | 408 м | |||
| Водойми | Цюрихське озеро, Ліммат і Зіль | |||
| Поділ міста | Старе місто (Цюрих), District 2[d], Wiedikon[d], Aussersihl[d], Industriequartier[d], District 6[d], District 7[d], Riesbach[d], District 9[d], District 10[d], District 11[d] і Schwamendingen[d] | |||
| Міста-побратими | Сан-Франциско, Куньмін | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.stadt-zuerich.ch | |||
| Мер міста | Corine Mauch | |||
|
Цюрих у Вікісховищі? |
||||
|
Portal:Zürich[d] |
||||
Цю́рих (нім. Zürich, фр. Zurich, італ. Zurigo, лат. Turicum) — місто на північному сході Швейцарії, розташоване на березі Цюрихського озера біля його північно-західного краю. Місто простягається між двома лісистими пасмами пагорбів, приблизно за 60 км від північних передгір'їв Альп. Столиця німецькомовного кантону Цюрих. Найбільше за чисельністю населення місто країни — агломерація налічує близько 1,83 мільйонів чоловік[1].
Згідно з декількома дослідженнями у 2006 і 2007 роках Цюрих був названий містом з «Найкращою якістю життя» у світі. 2012 року Цюрих визнано найдорожчим містом світу, за яким йдуть Токіо та Женева.[2]
Цюрих є одним із важливих транспортних вузлів Європи через те, що в місті розташований найбільший залізничний вокзал та міжнародний аеропорт. Цюрих є також міжнародним фінансовим центром, оскільки тут розташовані великі банки (UBS і Credit Suisse) та страхові компанії (Zurich Insurance Group і Swiss Re). Не зважаючи на відносно невелику кількість мешканців, Цюрих по праву вважається містом світового рівня. Цюрих є також одним із центрів туризму в Швейцарії внаслідок його розташування на Цюрихському озері, прекрасній старій частині міста, що підтримується в гарному стані, та різноманітним культурним дійствам і розвагам.
Зміст
Цюрих у цифрах[ред. • ред. код]
- Населення [джерело?]: 358 616 чол (станом на 1998 рік) (що відповідає кількості населення у повоєнні роки)
- Максимум проживало 445 314 чол у 1962 році
Склад населення:
- Корінне населення міста 105 000
- Уродженці кантону Цюрих 30 000
Вихідці з інших кантонів Швейцарії:
- Берн 22 000
- Ааргау 15 000
- Санкт-Галлен 16 000
- Граубюнден 9 000
- Люцерн 9 000
- Інші кантони 50 000
- Іноземці 102 000
Населення міста за статтю:
- Чоловіки 48 %
- Жінки 52 %
Приналежність до релігійних конфесій:
- Протестанти 40 %
- Римо-католики 39 %
- Інші релігії і конфесії 21 %
30 % усіх мешканців має бюргершафт (статус, подібний до громадянства) міста Цюрих. З них обираються, наприклад, Громадянський відділок Націоналрат, 125 народних представників у Парламенті Цюриха, котрі вирішують справи з надання бюргерства іноземцям (в тому числі — вихідцям з інших місцевостей Швейцарії). За 10 років бюргерство міста Цюрих отримало 3500 чоловік.
Райони міста (називаються крайсами): 12 районів.
- Цюрих 409 м.н.р.м.
Пагорби міста:
- Цюрихберг 676 м н.р.м.
- Кеферберг 578 м н.р.м.
- Утліберг 871 м н.р.м.
- Адлісберг 701 м н.р.м.
- Річка Ліммат (витікає з Цюрихського озера в межах міста) 392 м н.р.м.(найнижча точка над рівнем моря)
Площа міста з водоймищами 9 187,2 Га
- Довжина по периметру міста 57,6 км
- Протяжність 12,7 км (північ-південь), 13,4 км (захід-схід)
1934 року відбулося так зване айнгемайндунг — включення до складу міста довколишніх сіл, завдяки якому Цюрих збільшився майже удвічі (11 % — будівлі, 24 % — ліс, 14 % — вулиці і дороги, 6 % — водоймища).
Цюрихом управляє виконавчий орган — Штадтрат (міськрада), котра складається з 9 членів (4 SDP, 2 FDP, 1 CSP, 1 зелений, 1 LdU). Законодавчий орган — Гемайндерат — 125 чоловік (49 SDP, 26 FDP, 26 SVP, 8 CVP, 7 зелених, 4 LdU, 2 AL, 1 FraP, 1 EVP, 1 SD).
Обидва органи переобираються кожні 4 роки — міська рада за мажоритарною системою, а гемайндерат — за пропорційною. Кожен район (крайс) становить одну виборчу дільницю.
Підприємств всього 25 000 (на 1995)
- Банки і фінанси 449
- Сільське господарство 26 (285 у 1939)
- Найманих працівників 317 000 чол.
- Роздрібна торгівля 27 000 чол.
- Банки і фінанси 35 000 чол.
- Туризм 19 000 чол.
- Будівництво 21 000 чол.
- Графіка, видавництво,
- машинобудування, оптика,
- електроніка і електротехніка 11 000 чол.
- Сільське господарство 100 чол.
Історія[ред. • ред. код]
Першими мешканцями цього регіону були доісторичні народи, чиї оселі були побудовані на палях, вбитих в берега озера. Кельтське плем'я гельветів заснувало поселення на правому березі річки Ліммат. Коли римляни завоювали цей район близько 58 року н. е., вони заснували тут поселення Турікум, яке стало митним постом. За час римського правління Цюріх перетворився в невелику військову цитадель з прилеглим селом. Після краху Риму місто спочатку знаходилось під владою алеманів, а потім — франків, які зробили Цюріх королівською резиденцією.
Замок Каролінгів, побудований на місці римського Латинського замку онуком Карла Малого у 835 році. Людовик II Німецький заснував Фраумюнстерське абатство у 853 році для дочки Гільдегарди. Він заповів жіночому бенедиктинському монастирю землі Цюриха, Урі, і ліс Албіс, і надав йому недоторканність, здійснюючи пряме керівництво над ним. 1045 року імператор Генріх III надав жіночому монастирю право тримати ринки, збирати податки і дрібну монету, а тому, фактично, зробив ігуменю правителем міста.
Міський мур був побудований протягом 1230-х, додавши місту 38 гектарів. Імператор Фредерік II надав ігумені Фраумюнстер звання герцогині у 1234 році. Ігуменя призначила міського голову, і вона часто надавала громадянам міста право на карбування монет. Проте, політична влада жіночого монастиря поволі ослабла у XIV столітті, почавшись з установи цехових законів у 1336 році Рудольфом Бруном, який також став першим незалежним головою міста, не призначеним ігуменею.
Цюрих приєднується до Швейцарської конфедерації (який у той час була вільною конфедерацією де-факто незалежних держав) як п'ятий член у 1351.
Цюрих був вигнаний з конфедерації у 1440 через війну за територію з Тоггенбургом (Давня Цюрихська війна). Цюрих зазнав поразки у 1446, і знову увійшов до конфедерації у 1450.
Ульріх Цвінглі розпочав Швейцарську Реформацію у той час, коли він був головним проповідником в Цюриху. Він жив там з 1484 до смерті у 1531.
6 вересня 1839 більша частина мурів, збудованих з XVII століття, були зірвані, задля майбутнього розвитку міста.
У 1859 році був підписаний Цюрихський договір між Австрією, Францією, і Сардинією.
У 1847 році заправцювала залізниця Іспанія-Бонн, швейцарська ділянка якої Цюрих, — Баден.
1871 рік було збудовано залізничний вокзал.
Цюрих помилково бомбардувався під час Другої Світової Війни.
Клімат[ред. • ред. код]
Клімат у Цюриху — перехідний між океанським західноєвропейським та континентальним східноєвропейським. Оскільки західноєвропейські повітряні потоки переважають, то в більшості домінує теплий та вологий вітер з Атлантичного океану, що зумовлює загалом помірніший клімат, ніж мав би бути на таких географічних широтах. Зима тепла, літо прохолодніше, ніж, скажімо, у Києві.
| Клімат Zürich-Fluntern (1981–2010) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | 2,9 | 4,6 | 9,5 | 13,8 | 18,5 | 21,6 | 24,0 | 23,3 | 18,8 | 13,7 | 7,2 | 3,7 | 13,5 |
| Середня температура, °C | 0,3 | 1,3 | 5,3 | 8,8 | 13,3 | 16,4 | 18,6 | 18,0 | 14,1 | 9,9 | 4,4 | 1,4 | 9,3 |
| Середній мінімум, °C | −2 | −1,6 | 1,7 | 4,5 | 8,8 | 11,9 | 14,0 | 13,8 | 10,5 | 7,0 | 2,0 | −0,7 | 5,8 |
| Норма опадів, мм | 63 | 64 | 78 | 83 | 122 | 128 | 124 | 124 | 99 | 86 | 79 | 83 | 1134 |
| Кількість сонячних годин | 55 | 81 | 124 | 153 | 175 | 189 | 215 | 200 | 150 | 102 | 59 | 42 | 1544 |
| Кількість днів з опадами | 10,5 | 9,3 | 11,9 | 11,4 | 12,4 | 12,7 | 12,3 | 11,6 | 10,2 | 9,9 | 10,3 | 11,4 | 133,9 |
| Кількість сніжних днів | 4,8 | 5,2 | 3,2 | 0,7 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,1 | 1,6 | 4,8 | 20,4 |
| Вологість повітря, % | 83 | 78 | 72 | 69 | 71 | 71 | 71 | 74 | 79 | 83 | 84 | 84 | 77 |
Економіка[ред. • ред. код]
Цюрих — найважливіший економічний центр Швейцарії. У місті розвинені такі галузі (у порядку спадання):
- машинобудування;
- легка промисловість;
- банки;
- страхові компанії;
- міжнародне сполучення.
У місті розташована штаб-квартира компанії Barry Callebaut, одного з лідерів світового виробництва шоколаду.
Культурний і науковий центр[ред. • ред. код]
Цюрих — місто сучасного мистецтва і науки. Цюрихський університет і вища школа мистецтва привертає в місто творчу молодь з Швейцарії і Європи.
Цюрих належить до провідних центрів Європи за кількістю та значущістю музеїв, що знаходяться тут. Тут працювали знамениті художники і архітектори, декілька художніх музеїв міста володіють багатими колекціями. Найвідоміший і найбільший з них — Кунстгаус (Kunsthaus am Heimplatz), де в повному об'ємі відображена історія розвитку європейського мистецтва впродовж двох тисячоліть (близько 180 всесвітньо визнаних шедеврів). Серед представлених художників: Клод Моне, Едуар Мане, Поль Сезанн, Вінсент ван Гог, Пауль Клее, Піт Мондріан, Джорджо де Кіріко, Анрі Матісс, Пабло Пікассо, Марк Шагал, велика збірка робіт дадаїстів. У колекції також представлені роботи швейцарських художників Фердінанда Ходлера, Фелікса Валлотона, Арнольда Бекліна і Альберто Джакометті.
Значна колекція експонатів, присвяченій історії і культурі Швейцарії, представлена в Швейцарському історичному музеї (Schweizerisches Landesmuseum).
Провідна театральна сцена — Цюрихський оперний театр.
Спорт[ред. • ред. код]
В місті базуються футбольні команди Цюрих (футбольний клуб) та Ґрассгоппер. Також в Цюриху знаходиться Міжнародна федерація футболу (ФІФА).
У жовтні — листопаді проводиться тенісний турнір ІІ категорії Zurich Open серед жінок.
Галерея[ред. • ред. код]
-
Колишнє абатство Фраумюнстер і Церква святого Петра
-
Головна будівля Цюрихського університету
-
Штаб-квартира банку Credit Suisse
-
Штаб-квартира ФІФА
-
Річка Ліммат у Цюриху
-
Фонтан на Цюрихському озері
-
Центральний залізничний вокзал
Відомі уродженці[ред. • ред. код]
- Йоганн Генріх Песталоцці (1746–1827) — видатний швейцарський педагог-новатор.
- Готфрид Келлер (1819–1890) — швейцарський німецькомовний письменник.
- Герман Роршах (1884–1922) — швейцарський психіатр і психоаналітик.
- Роберт Джуліус Трюмплер (1886–1956) — американський астроном швейцарського походження.
- Панчо Владіґеров (1899–1978) — болгарський композитор-піаніст, диригент, музичний педагог.
- Макс Фріш (1911–1991) — швейцарський прозаїк, драматург і публіцист.
- Якоб Кун (1943) — швейцарський футболіст і тренер.
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Riegelnig, Judith (23. August 2012). Bevölkerung Stadt Zürich 2/2012 (Pressepublikation). Präsidialdepartement der Stadt Zürich, Statistik. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 19. Oktober 2012.
- ↑ Jetzt ist Zürich die teuerste Stadt der Welt, Tagesschau, vom 14. Februar 2012, abgerufen am 17. Februar 2012
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання[ред. • ред. код]
- Офіційний сайт міста
- Путівник по Цюриху
- Офіційний сайт міжнародного аеропорту Цюриха Клотен
- Форум «Українці в Швейцарії» — Оголошення про зустрічі українців у Цюриху
- Zürich (SWITZERLAND) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цюрих |
|
|||||
 |
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
