Перидотит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перидотит

Перидотит — загальна назва сімейства глибинних ультраосновних піроксен-олівінових порід, що містять 40-90 % олівіну.

За мінералогічним складом виділяють види перидотиту: гарцбургіт, верліт, лерцоліт, роговообманковий П. Типові другорядні мінерали — хромшпінеліди і ґранат, іноді слюда, ільменіт, основний плагіоклаз. Колір зелений, зеленувато-сірий. Загальною особливістю всіх П. є відносно низький вміст кремнезему (менше 44 мас. % SiO2). Одночасно вони характеризуються різким переважанням MgO над СаО. П. є або похідними мантійних ультраосновних і основних магм, або тугоплавкими реститами після видалення базальтових рідин з початкової глибинної речовини. П. — головний компонент верхньої мантії Землі.

У земній корі П. поширені перев. в складчастих поясах як в асоціації з ін. ультраосновними і основними породами, так і у вигляді самостійних масивів. Великі об'єми П. відомі в деяких розшарованих інтрузіях.

У перидотитах структура "яскраво-строката" виникає з піроксену або рогової обманки, що охоплює олівін таким же чином. У цих випадках між двома мінеральними речовинами не існує кристалографічного зв'язку [1]

З П. пов'язані родов. хромових руд, азбесту, силікатного нікелю, тальку, вогнетривів, іноді сульфідних мідно-нікелевих руд.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • One or more of the preceding sentences incorporates text from a publication now in the public domain: Chisholm, Hugh, ed. (1911). "Petrology". Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.