Періодичне видання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Періодичне видання — серіальне видання (зазвичай друковане), що виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву.

Види періодичних видань[ред. | ред. код]

За місцем випуску й сферою поширення розрізняють:

  1. Місцеві — у межах однієї області, міста, одного або кількох районів, підприємства, установи, господарства або навчального закладу;
  2. Регіональні — Автономної Республіки Крим та обласні[1][2];
  3. Офіційні видання;
  4. Загальнодержавні (національні);
  5. Зарубіжні періодичні видання.
Виділяють шість основних видів періодичних видань
  1. Газета — періодичне видання, що виходить через короткі проміжки часу, містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори й рекламу;
  2. Журнал (Науковий журнал) — періодичне журнальне видання, що містить статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературно-художні твори, що мають постійну рубрикацію, офіційно затверджене як даний різновид видання[3];
  3. Бюлетень — періодичне видання, що випускається оперативно, має ознаки журнального або газетного видання, містить матеріали організації, яка його видає;
  4. Періодичний збірник — періодичне видання, що містить ряд творів, пов'язаних між собою темою, структурою;
  5. Календар – періодичне довідкове видання, в якому в чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація.;
  6. Експрес-інформація — періодичне реферативне видання, що містить розширені й зведені реферати, що складаються з найбільш актуальних зарубіжних опублікованих матеріалів або вітчизняних неопублікованих документів, що вимагають оперативного сповіщення. Експрес-інформація містить короткі відомості, призначені для оперативного інформування користувачів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / С.Г. Кулешов; УДНДІАСАД; Держ. Акад.. керівн. Кадрів культури і мистецтв. — К., 2000. — 163 с.
  • Плешкевич Е.А. Поєднання досягнень традиційного документознавства з новітніми розробленнями [Рецензія] / Е.А. Плешкевич // Вісн. Книжкової палати. — 2007. — No 8. — С. 13.
  • Слободяник М.С. Структура сучасного документознавства // Вісник. Кн палати. — 2004. — №3. — С.22.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]