Петропавлівський собор (Санкт-Петербург)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петропавлівський собор

PeterandPaulFortress2.JPG

59°57′01″ пн. ш. 30°19′00″ сх. д. / 59.950277777805773383° пн. ш. 30.3166666666947790531594364° сх. д. / 59.950277777805773383; 30.3166666666947790531594364Координати: 59°57′01″ пн. ш. 30°19′00″ сх. д. / 59.950277777805773383° пн. ш. 30.3166666666947790531594364° сх. д. / 59.950277777805773383; 30.3166666666947790531594364
Країна Flag of Russia.svg Росія і Flag of Russia.svg Російська імперія
Розташування Санкт-Петербург
Тип кафедральний собор[d] і пам'ятка
Висота 122,5 м
Матеріал цегла
Стиль Petrine Baroqued
Архітектор Доменіко Трезіні
Перша згадка 1703
Дата заснування травень 1712

Петропавлівський собор. Карта розташування: Росія
Петропавлівський собор
Петропавлівський собор
Петропавлівський собор (Росія)
Петропавлівський собор. Карта розташування: Росія
Петропавлівський собор
Петропавлівський собор
Петропавлівський собор (Росія)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Петропавлівський собор (офіційна назва — Собор в ім'я першоверховних апостолів Петра й Павла) — культова споруда, православний храм Санкт-Петербурга, на території Петропавлівської фортеці. Збудований у 1712—1733 роках італійським архітектором Доменіко Трезіні за наказом імператора Петра I. Автором креслення дерев'яного шпилю собору був українець Іван Зарудний.

Висота дзвіниці — 123 м (найвища дзвіниця православних церков у світі та найвища дзвіниця на території Росії). До 2012 року це була найвища будівля Санкт-Петербурга.

Собор є усипальницею російського імператорського дому Романових.

Історія[ред. | ред. код]

У 1703 році на березі Неви цар Московії Петро I заснував фортецю, що поклала початок місту Санкт-Петербург. Відразу після цього закладено дерев'яну Петропавлівську церкву, побудовану в 1704 році[1]. Після цього в 1712 році імператор вирішив на місці дерев'яної церкви побудувати великий кам'яний собор. Роботу доручили італійському архітекторові Доменіко Трезіні. Будівництво завершили 1733 року вже після смерті Петра.

Протягом 1733—1858 років (до освячення Ісаакіївського собору) був кафедральним собором.

Після Жовтневого перевороту 1917 року храм перетворили на музей, а значну частину його цінностей перенесли в інші музеї. Собор відкрили для богослужінь у 2000 році, у ньому постійно проходять панахиди за членами імператорської родини.

Некрополь російських імператорів[ред. | ред. код]

Від самого початку Петропавлівський собор використовували як некрополь для російських імператорів і членів їх сімей. У 1715 році, ще в недобудованому соборі поховали дружину царевича Олексія Петровича Шарлотту Крістіну Брауншвейг-Вольфенбюттельська, а в 1718 — самого царевича. Петра І поховали в соборі лише 29 травня 1731 року, за 6 років після смерті. Загалом у соборі поховані всі правителі Російської імперії, окрім Петра II (похований у Москві) та Івана VI (місце смерті та поховання невідоме). Поруч із собором є Великокняжна усипальниця, де поховані інші некороновані члени династії Романових.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Петропавлівський собор зображений на купюрі в 50 російських рублів.

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Ремонт шпиля Петропавлівського собору на YouTube // ВидеоПрогулки по Петербургу. — 2015. — 23 грудня. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]