Шевченко Петро Миколайович
| Шевченко Петро Миколайович | |
|---|---|
| Народився |
1955 Біловодськ, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
13 березня 1997 Київ, Україна ·повішення |
Петро Миколайович Шевченко (Петро Біливода) (2 серпня 1954, Біловодськ, Луганська область — 13 березня 1997, Київ) — український поет і журналіст, власний кореспондент газети «Київські відомості» у Луганській області.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 2 серпня 1954 року в місті Біловодськ, Луганська область. Закінчив Біловодську середню школу. Закінчив Луганський педагогічний інститут.
У 1990 р. вийшла збірка віршів "Трилистник" у видавництво "Радянський письменник"[1].
Обставини загибелі
14 березня 1997 р. — знайдений повішеним на вулиці Кадетський гай у покинутій котельні на пустищі недалеко від аеропорту «Жуляни» (Київ). Версія міліції — самогубство, за версією журналістів — професійна діяльність. Після смерті залишив записку у якій звинуватив спецслужби у переслідуванні та повідомив, що йде з життя добровільно.
14 березня 2014 р. у Луганську відбулися траурні заходи з нагоди 17 річниці з дня загибелі журналіста, на яких учасники збирали підписи та звернулися до тогочасних керівників країни в.о. президента України Олександр Турчинов та Генеральний прокурор України Олег Махніцький про відновлення розслідування справи у зв'язку з недостатнім розслідуванням у 1997 р.[2]
Журналістська діяльність[ред. | ред. код]
Автор статей на теми морального виховання, культури, історії, українства, рідної мови, Голодомор 1932-1933 рр.
1990-ті рр. — серія статей журналістських розслідувань про корупцію, зокрема про конфлікт мера Луганська Олексія Данилова з начальником СБУ в Луганській області генерал-майором Юрієм Землянським. Виступив на захист мера Луганська.
За словами журналіста Сергія Кисельова: «…в последние месяцы перед смертью журналист опасался за свою жизнь, утверждал, что „над ним сгущаются тучи“, а телефон находится на прослушке. Когда журналист ехал в поезде, к нему подходили неизвестные люди, пытавшиеся что-то выяснить».[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ДЛЯ ПАМЯТИ НЕТ ГРАНИЦ. УКРАИНА ВСПОМИНАЕТ ПОЭТА И ЖУРНАЛИСТА ПЕТРА БІЛИВОДУ. vistilug.com.ua (uk-UA) . Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Коллеги и близкие Петра Шевченко требуют дорасследовать дело журналиста - Новости Луганска. cxid.info (рос.). Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Независимость и свобода слова: как убивали украинских журналистов. Telekritika (ru-RU) . 24 серпня 2017. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 15 липня 2019.