Махніцький Олег Ігорович
Олег Ігорович Махніцький | |
---|---|
Олег Махніцький у 2014 | |
в.о. Генерального прокурора | |
24 лютого 2014 — 18 червня 2014 | |
Попередник | Віктор Пшонка |
Наступник | Віталій Ярема |
Народився |
15 березня 1970 (50 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
Відомий як | політик, адвокат |
Громадянство |
![]() ![]() |
Національність | українець |
Освіта | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Політична партія | Всеукраїнське об`єднання «Свобода» |
У шлюбі з | Махніцька Катерина Григорівна |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
![]() | |||
---|---|---|---|
7-го скликання | |||
ВО «Свобода» | 12 грудня 2012 | — | 17 березня 2014 |
Олег Ігорович Махніцький (нар. 15 березня 1970, Львів, Українська РСР, СРСР) — український політик і правник, народний депутат України 7-го скликання (обраний за списком ВО «Свобода», повноваження припинені достроково). З 24 лютого по 18 червня 2014 року виконував обов'язки Генерального прокурора України.
Освіта[ред. | ред. код]
У 1977–1985 роках навчався в середній школі № 87 міста Львова. Далі продовжив навчання в СШ № 22, яку закінчив у 1987 році.
Протягом 1991–1996 років навчався на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. Здобув вищу освіту за спеціальністю «Правознавство».
Трудова діяльність[ред. | ред. код]
Трудову діяльність розпочав у 1988 році на Львівському виробничому швейному об'єднанні «Маяк».
У 1990 році працював організатором туристичних подорожей на виробничо-творчому об'єднанні «Краєзнавець».
У 1996 році стажувався у прокуратурі Львівської області, на вакантній посаді помічника прокурора Франківського району міста Львова.
З 1997-го по 1998 рік працював слідчим у прокуратурі Франківського району міста Львова.
У 1998–1999 — слідчий відділу слідчого управління прокуратури Львівської області, яке згодом реорганізоване в управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури Львівської області. Після реорганізації працює старшим слідчим.
З 1999 по 2001 рік працював юристом на ПП «Агентство безпеки „Скорпіон“». Протягом 2001–2003 років займався індивідуальною адвокатською практикою. У 2003 році працював адвокатом у адвокатському об'єднанні «Осадчий та партнери».
У листопаді 2003 році став співзасновником та керуючим партнером адвокатського об'єднання «Валько і Махніцький».
22 лютого 2014 року Верховна Рада України призначила Олега Махніцького Уповноваженим по контролю за діяльністю Генеральної прокуратури України.[1]
24 лютого 2014 року став виконувачем обов'язків Генерального прокурора України[2] та припинив членство у Всеукраїнському об'єднанні «Свобода».
17 березня 2014 року Верховна Рада України достроково припинила повноваження народного депутата України О. Махніцького у зв'язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень.[3]
18 червня 2014 року указом Президента України Петра Порошенка звільнений від виконання обов'язків Генерального прокурора України[4] та призначений радником Президента[5]
9 лютого 2015 Президент України Петро Порошенко звільнив Олега Махніцького з посади радника Президента України.[6]
У лютому ствердив, що Шокін та Аваков заважали розслідуванню злочинів силовиків щодо протестувальників на Майдані.[7]
Громадська та політична діяльність[ред. | ред. код]
Громадською роботою Олег Махніцький розпочав займатися у 2006 році, коли був обраний депутатом Львівської міської ради за списками ВО «Свобода», член постійної депутатської комісії землекористування.
Під час виборів Президента України 2010 року — уповноважений представник кандидата на пост Президента України Тягнибока О.Я. в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу.
У 2012 році був обраний народним депутатом України за списком Всеукраїнського об'єднання «Свобода» під номером 21. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя. Член Вищої ради юстиції.
Сім'я[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї службовців.
Одружений. Виховує трьох дітей — сина Вадима та доньок Мар'яну, Марту та падчірку Анну.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 22 лютого 2014 року № 760-VII «Про призначення Махніцького О.І. Уповноваженим по контролю за діяльністю Генеральної прокуратури України»
- ↑ Указ Президента України від 24 лютого 2014 року № 91/2014 «Про призначення О. Махніцького виконуючим обов'язки Генерального прокурора України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2014 року № 1134-VII «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Махніцького О.І.»
- ↑ Указ Президента України № 536/2014 від 18 червня 2014 року «Про увільнення О.Махніцького від виконання обов'язків Генерального прокурора України»
- ↑ Указ Президента України № 537/2014 від 18 червня 2014 року «Про призначення О.Махніцького Радником Президента України». Архів оригіналу за 14 липень 2014. Процитовано 18 червень 2014.
- ↑ Указ Президента України від 5 лютого 2015 року № 59/2015 «Про звільнення О. Махніцького з посади Радника Президента України»
- ↑ Махніцький: Аваков і Шокін заважали розслідуванню злочинів силовиків на Майдані
Посилання[ред. | ред. код]
Попередник: | в.о. Генерального прокурора України 24 лютого 2014 — 18 червня 2014 |
Наступник: |
Віктор Пшонка |
Віталій Ярема |
|
- Народились 15 березня
- Народились 1970
- Випускники Львівського університету
- Нагороджені відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»
- Генеральні прокурори України
- Уродженці Львова
- Політики України
- Українські адвокати
- Українські правники
- Члени ВО «Свобода»
- Народні депутати України 7-го скликання
- Члени РНБО
- Радники Президента України