Махніцький Олег Ігорович
| Олег Ігорович Махніцький | |
|---|---|
 Олег Махніцький у 2014 | |
| Генеральний прокурор | |
| 24 лютого 2014 — 18 червня 2014 | |
| Попередник | Віктор Пшонка |
| Наступник | Віталій Ярема |
| Народився |
15 березня 1970 (52 роки) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Відомий як | політик, адвокат |
| Громадянство |
 СРСР→ Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
| Політична партія | безпартійний |
| У шлюбі з | Махніцька Катерина Григорівна |
| Звання | кандидат юридичних наук |
| Релігія | католик |
| Нагороди | почесна грамота Центральної виборчої комісії, почесна відзнака НУ «Одеська юридична академія» |
|
| |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| ВО «Свобода» | 12 грудня 2012 | — | 17 березня 2014 |
Олег Ігорович Махніцький (нар. 15 березня 1970, Львів, Українська РСР, СРСР) — український політик і правник, народний депутат України 7-го скликання (обраний за списком ВО «Свобода», повноваження припинені достроково). З 24 лютого по 18 червня 2014 року Генеральний прокурор України.
Освіта[ред. | ред. код]
У 1977–1985 роках навчався в середній школі № 87 міста Львова. Далі продовжив навчання в СШ № 22, яку закінчив у 1987 році.
Протягом 1991–1996 років навчався на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. Здобув вищу освіту за спеціальністю «Правознавство».
Кандидат юридичних наук.
Член-кореспондент Академії адміністративно-правових наук.
Трудова діяльність[ред. | ред. код]
Трудову діяльність розпочав у 1988 році на Львівському виробничому швейному об'єднанні «Маяк».
У 1990 році працював організатором туристичних подорожей на виробничо-творчому об'єднанні «Краєзнавець».
У 1996 році — помічник прокурора Франківського району міста Львова.
З 1997-го по 1998 рік працював слідчим у прокуратурі Франківського району міста Львова.
У 1998–1999 — старший слідчий прокуратури Львівської області.
З 1999 по 2001 рік працював юристом на ПП «Агентство безпеки „Скорпіон“». Протягом 2001–2003 років займався індивідуальною адвокатською практикою. У 2003 році працював адвокатом у адвокатському об'єднанні «Осадчий та партнери».
У листопаді 2003 році став співзасновником та керуючим партнером адвокатського об'єднання «Валько і Махніцький».
22 лютого 2014 року Верховна Рада України призначила Олега Махніцького Уповноваженим по контролю за діяльністю Генеральної прокуратури України.[1]
24 лютого 2014 року Постановою Верховної Ради України О. Махніцького призначено Генеральним прокурором України[2].
17 березня 2014 року Верховна Рада України достроково припинила повноваження народного депутата України О. Махніцького у зв'язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень[3].
Член Вищої ради юстиції.
18 червня 2014 року указом Президента України Петра Порошенка звільнений від виконання обов'язків Генерального прокурора України[4] та призначений радником Президента[5].
9 лютого 2015 Президент України Петро Порошенко звільнив Олега Махніцького з посади радника Президента України[6].
У лютому ствердив, що Шокін та Аваков заважали розслідуванню злочинів силовиків щодо протестувальників на Майдані[7].
Громадська та політична діяльність[ред. | ред. код]
Громадською роботою Олег Махніцький розпочав займатися наприкінці 80-х. Активний учасник руху за відновлення незалежності України. Член Української гельсінської спілки (УГС).
У 2006 році обраний депутатом Львівської міської ради за списками ВО «Свобода», член постійної депутатської комісії землекористування.
У 2010 році вдруге обраний депутатом Львівської міської ради, голова постійної депутатської комісії.
У 2012 році був обраний народним депутатом України за списком Всеукраїнського об'єднання «Свобода» під номером 21. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя.
Член Українсько-Американської асоціації правників (UABA).
Сім'я[ред. | ред. код]
Одружений. Має двох доньок — Марту і Мар‘яну.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 22 лютого 2014 року № 760-VII «Про призначення Махніцького О.І. Уповноваженим по контролю за діяльністю Генеральної прокуратури України»
- ↑ Указ Президента України від 24 лютого 2014 року № 91/2014 «Про призначення О. Махніцького виконуючим обов'язки Генерального прокурора України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2014 року № 1134-VII «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Махніцького О.І.»
- ↑ Указ Президента України № 536/2014 від 18 червня 2014 року «Про увільнення О.Махніцького від виконання обов'язків Генерального прокурора України». Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 18 червня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 537/2014 від 18 червня 2014 року «Про призначення О.Махніцького Радником Президента України». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 18 червня 2014.
- ↑ Указ Президента України від 5 лютого 2015 року № 59/2015 «Про звільнення О. Махніцького з посади Радника Президента України»
- ↑ Махніцький: Аваков і Шокін заважали розслідуванню злочинів силовиків на Майдані. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Верховної Ради України [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
|
| Попередник: | в.о. Генерального прокурора України 24 лютого 2014 — 18 червня 2014 |
Наступник: |
| Віктор Пшонка |
Віталій Ярема |
| |||||||||
