Біловодськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Біловодськ
Герб Біловодська
Селищна рада
Селищна рада
Селищна рада
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Старобільський район
Громада Біловодська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1686
Статус із 2024 року
Площа 16,23 км²
Населення 7969 (01.01.2018)[1]
Густота 491 осіб/км²;
Поштовий індекс 92800
Телефонний код +380 6466
Географічні координати 49°12′27″ пн. ш. 39°35′28″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 68 м
Водойма р. Деркул, Дубовець


Відстань
Найближча залізнична станція: Старобільськ
До станції: 53,2 км
До обл. центру:
 - фізична: 75 км
 - автошляхами: 85,8 км
Селищна влада
Адреса 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Центральна, 105
Голова селищної ради Мирошник Олег Валентинович
Вебсторінка Біловодська селищна рада
Карта
Біловодськ. Карта розташування: Україна
Біловодськ
Біловодськ
Біловодськ. Карта розташування: Луганська область
Біловодськ
Біловодськ
Мапа

Біловодськ у Вікісховищі

Біловодськ — селище в Україні, адміністративний центр однойменної селищної громади Старобільського району Луганської області. Розташоване на річці Деркул (басейн Дону). Герб села є промовистим.

Географія[ред. | ред. код]

Селище розташоване на сході району, переважно у степовій місцевості, на перехресті річок Деркул та Дубовець, неподалік Дубовецького водосховища. На півночі межує з селом Новолимарівка та на півдні з селом Городнє.

Селище неофіційно ділиться на райони: «Городок», Центр, Галатівка, Лебедівка, Малаканівка, Диківка та інші.

До реформування адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня (районів) України у 2020 році селище мало власний район.

Історія[ред. | ред. код]

Прапор у центрі Біловодська, листопад 2015

Біловодськ — один з древніх населених пунктів Слобідської України — заснований у 1686 році козаками й селянами-втікачами, котрі переселялися на вільні землі. Біловодськ був центром Біловодської сотні Острогозького полку.

1708 року місто було зруйноване через підтримку його мешканцями Булавінського повстання. Каральну операцію за царським наказом виконав загін князя В. Долгорукого. За кілька років місто відродилося. З 1779 року по 1860 рік Біловодськ мав статус міста, з 1779 року по 1796 рік — повітового міста, у наш час[коли?] як економічний і культурний центр визнаний історичною пам'яткою архітектури.

У 1918 році тут спалахнуло Біловодське повстання, проти Всевеликого Війська Донського, що захопило цей район після відходу гетьманські війська.[2]

Біловодськ постраждав внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Біловодській 1-й сільській раді (у 1930-х роках в Біловодську було 2 сільради) — 32, Біловодській другій сільраді — 153 людей[3].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

В ніч з 22 на 23 жовтня 2014 року, під час війни на сході України, сепаратисти обстріляли позиції батальйону «Донбас»: близько 3:00 по будівлях, де розташовувалися бійці, здійснено кілька пострілів з РПГ-18, ніхто не постраждав[4]. З лютого 2022 року, в ході повномасштабного вторгнення Росії, місто окуповане російськими військами.

Економіка[ред. | ред. код]

Працюють підприємства: молокозавод, харчокомбінат (біловодський елеватор), ковбасний завод, маслоробний завод, цегельно-черепичний завод, птахо-інкубаторна станція, РТС.

Населення, культурне життя та побут[ред. | ред. код]

Освітні установи: училище механізації, середня, 3 восьмирічні, початкова школи, ПТУ, Будинок культури, 4 бібліотеки.

Більшість населення Біловодська є українцями та зазначили під час останнього перепису населення українську мову як рідну.

Медицина[ред. | ред. код]

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Юницький ботанічний заказник;
  • краєзнавчий музей;
  • річка Деркул та конезавод.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Краєвиди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Біловодське повстання 1918—19 // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 451.
  3. Мартиролог. Луганська, ст. 28-32 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 29 грудня 2015.
  4. У Біловодську терористи обстріляли батальйон «Донбас», — ЗМІ. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]