Писачок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Різні види писачків

Писачо́к — інструмент, який використовується при виготовленні писанок. Залежно від регіону України має назви писачо́к, писа́льце, ки́стка, пищок, мигу́лка, дє́дик[1].

Призначений для нанесення на шкаралупу яйця розтопленого на вогні свічки воску або парафіну. Писачком можна як наносити тонкі лінії рисунку, так і закривати від фарби великі елементи орнаменту.

Конструкція[ред.ред. код]

Писачки зі згорнутим із бляхи конусом

Писачок складається із закріпленого на держаку лійкоподібного металевого резервуара для воску; лієчка закінчується потоншенням з отвором, через який розтоплений віск витікає на яйце. Традиційний писачок має резервуар у формі конуса, згорнутого з бляхи, краще мідної[2], оскільки мідь добре втримує тепло. Конус закріплюється на ручці обгортанням навколо неї частини заготовки. Також можна обгорнути конус товстим жорстким дротом, пропаяти конструкцію і вже дріт прикріпити до ручки. Мідний дріт додатково утримує тепло і віск довше залишається рідким.

Бляшаний конус також може бути вузьким, з малим кутом розкриву. Отримують його обгортанням заготовки навколо швейної голки[3]. Закріпити такий конус можна у зробленому в дерев'яній ручці отворі, при необхідності слід зафіксувати тонким дротом.

Писачок з резервуаром, виточеним з латуні

Сучасні писачки можуть мати резервуар, виточений з бронзи або латуні на токарному верстаті[3]. Товсті стінки такого писачка також довго зберігають тепло.

Віск кладеться у широку частину лієчки або знімається її гострим краєм з тіла свічки. Писачки з тонким конусом для наповнення кладуть у мисочку з розтопленим воском[3].

Бажано мати декілька писачків з різним діаметром отвору на виході, від 0,3 до 0,7 мм[3]. Пояснюється це тим, що орнамент гуцульських та буковинських писанок складається переважно з тонких ліній, орнамент подільських, поліських і наддніпрянських — з широких. Крім того, під час розпису виникає потреба покрити воском великі фрагменти орнаменту[2].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Манько, Віра. Українська народна писанка : науково-популярне видання. — Львів : Монастир монахів судитського уставу. Видавничий відділ «Свічадо», 2001. — 48 с. — ISBN 966-561-219-0.
  • Малиніна, А. О. Великодній сувенір. Українська народна писанка : Навчально-методичний посібник / А. О. Малиніна, І. О. Малиніна, О. Ю. Гріднєва. — Х. : Скорпіон, 2005. — 48 с. — ISBN 966-7504-68-9.
  • Соломченко, О. Г. Писанки Українських Карпат / Гол.ред. Б. Г. Кушнір. — Ужгород : Карпати, 2004. — 239 с. — ISBN 966-671-064-1.
  • Як зробити писанку / Зоя Сташук // Державна бібліотека України для юнацтва. — Київ. — Дата звернення: 25.03.2017.

Посилання[ред.ред. код]