Плач (поезія трубадурів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Плач (окситан. planh або plaing) — різновид персональної сірвенти в поезії трубадурів, писався з нагоди смерті близької людини за зразком середньовічної траурної пісні англ. planctus, зазвичай латинською мовою. Відрізнявся від planctus тим, що мав виключно світський характер. Французький лінгвіст Альфред Женруа підрозділив плачі в поезії трубадурів на три різних типи: присвячені покровителям, членам родини і друзям або дамі поета.

Відомі твори[ред.ред. код]

У плачі за провансальським сеньйором і трубадуром Блакацем, що був написаний трубадуром Сорделло в 1237 році, обігрується поширений середньовічний літературний мотив «з'їденого серця». Сорделло, перераховуючи імена європейських владик, які на його думку не мають належної доблесті, радить їм скуштувати серце благородного Блакаца і таким чином набратися сміливості. В «Плачі за Блакацем» Сорделло згадує набільш злободенні політичні події, а серед монархів, яким пропонується серце сміливця, — Фрідріха II, Людовика IX, Генріха III, Фердинанда III та інших. Твір викликав широкий резонанс серед трубадурів. Трубадур Бертран д'Аламанон у своїй поетичній відповіді не погоджується з Сорделло: серце гідної людини не повинно дістатися боягузам, нехай краще його візьмуть прекрасні дами. А Пейре Бремон Ріс Новас йде далі і пропонує розділити не тільки серце, але і все тіло Блакаца. У Данте у ролі провідника його і Вергілія у «Чистилище», Сорделло представляє душі вельмож-«героїв» «Плачу за Блакацем». Ірландський поет В. Б. Єйтс у своєму вірші на смерть Чарлза Парнелла запозичує образ з «Плачу за Блакацем», пропонуючи серце знаменитого борця за гомрул ірландським політикам.

Хронологічна таблиця плачів[ред.ред. код]

   Сеньйор, покровитель трубадура
   Інший трубадур
   Дама
   Друг
Трубадур, автор твору Назва Дата Особа, яка оплакується
Серкамон Lo plaing comens iradamen 1137 Гійом X (герцог Аквитанії)
Гіраут де Борнель S'anc jorn aqui joi e solaz 1173 Раймбаут Оранський
Гійом де Бергедан Cousiros chan e planh e plor 1180 Понс де Матаплана
Бертран де Борн ? Si tuit li dol el plor el marrimen 1183 Генріх Молодий
Бертран де Борн Mon chan fenisc el dol et ab maltraire 1183 Генріх Молодий
Фолькет Марсельський Si com cel qu'es tan greujat 1192 Барраль (віконт Марсельский)
Гаусельм Файдіт Fortz causa es que tot lo major dan 1199 Річард Левине Серце
Гіраут де Борнель Planh e sospir e plor e chan 1199 Еймар V (віконт Ліможський)
Понс де Капдуель De totz caitius sui eu aicel que plus ???? Азалаіс, дружина Озиля де Меркьора
Гійом Ож'єр Новелла Cascus plor e planh son damnatge 1209 Раймунд Роже (віконт Безьє)
Ланфранк Чігала Eu non chan ges pes talan de chantar 1210-і Берленда
Гіро де Калансон Bels senher Deus, quo pot esser sofritz 1211 Фердинанд, інфант Кастильський
Гаваудан Crezens fis verais et entiers 1212 Анонімна дама
Аймерік де Пегільян Ja no cugei quem pogues oblidar 1212 Еццо VI Есте і Боніфачо, граф Веронський
Аймерік де Пегільян S'eu chantei alegres ni jauzens 1212 Еццо VI Есте і Боніфачо, граф Веронський
Дауде де Прадас Be deu esser solatz marritz 1220—1230 Юг Брюне
Аймерік де Пегільян Ara par be que Valors se desfai 1220 Гільєльмо Маласпіна
Аймерік де Пегільян De tot en tot es ar de mi partitz ???? «добра графиня Biatritz»
Сорделло Planher vol En Blacatz en aquest leugier so 1237 Блакац
Бертран д'Аламанон Mout m'es greu d'En Sordel quar l'es faillitz sos sens 1237 Блакац
Пейре Бремон Рікас Новас Pus partit an lo cor En Sordel e'n Bertrans 1237 Блакац
Аймерік де Беленуа Ailas, per que viu lonjamen ni dura 1242 Нуньо Санчес
Аймерік де Пегільян ? Ab marrimen angoissos et ab plor 1245 Раймунд Беренгер IV (граф Провансу)
Рігаут де Барбезьєу (приписується) En chantan (ieu) plaing e sospir 1245 Раймунд Беренгер IV (граф Провансу)
Боніфачіо Кальво S'ieu ai perdut, no s'en podon jauzir 1250—1265 Анонімна дама
Бертран Карбонель S'ieu anc nulh tems chantei alegramen 1252—1265 P. G. (можливо, Пейре Гійом Тулузький)
Понс Сантоль Marritz com hom malsabens ab frachura 1260 en:Guilhem de Montanhagol
Раймон Гаусельм Cascus planh lo sieu damnatge 1262 Гіраут д'Аланан, городянин Безьє
Анонім Totas honors e tug fag benestan 1266 Манфред (король Сицилії)
Бартоломе Зорзі Sil mons fondes a meravilha gran 1268 Конрадін і Фрідріх I (маркграф Бадена)
Пауле де Марсела Razos no nes que hom deja cantar 1268 Barral II dels Baus
Анонім En chantan m'aven a retraire 1269 Gregorio de Montelungo
Гійом д'Отполь ? Fortz tristors es e salvatj'a retraire 1270 Людовик IX (король Франції)
Гіраут Рик'єр Ples de tristor, marritz e doloiros 1270 Амальрік IV Нарбоннський
Хуан Естеве Aissi quol malanans 1270 Амальрік IV Нарбоннський
Mahieu de Quercy Tan sui marritz que nom puesc alegrar 1276 Хайме I (король Арагона)
Сервері де Джирона Si per tristor per dol ni per cossire 1276 Хайме I (король Арагона)
Сервері де Джирона Joys ni solatz, pascors, abrils ni mais 1276 Раймон де Кардона
Хуан Естеве Planhen ploran ab desplazer 1289 Гійом де Лодева
Раймон Менюде Ab grans dolors et ab grans merrimens ???? Daude de Bossaguas
Раймон де Корне Aras quan vey de bos homes fraytura 1324 Еймон VII Альбре
Анонім Glorios Dieus, don totz bens ha creysensa 1343 Роберт (король Неаполя)

Література[ред.ред. код]

  • Песни трубадуров / Сост., перевод, комментарии А. Г. Наймана. Отв. редактор М. Л. Гаспаров. — М : Наука, 1979. — 260 с. — 30000 прим.
  • Jeanroy, Alfred. La poésie lyrique des troubadours. Toulouse: Privat, 1934.
  • A. Pillet, H. Carstens. Bibliographie der Troubadurs. Halle, 1933.