Плач (поезія трубадурів)
Плач (окс. planh або plaing) — різновид персональної сірвенти в поезії трубадурів, писався з нагоди смерті близької людини за зразком середньовічної траурної пісні planctus[en], зазвичай латинською мовою. Відрізнявся від planctus тим, що мав виключно світський характер. Французький лінгвіст Альфред Женруа підрозділив плачі в поезії трубадурів на три різних типи: присвячені покровителям, членам родини і друзям або дамі поета.
Відомі твори[ред. | ред. код]
У плачі за провансальським сеньйором і трубадуром Блакацем, що був написаний трубадуром Сорделло в 1237 році, обігрується поширений середньовічний літературний мотив «з'їденого серця». Сорделло, перераховуючи імена європейських владик, які на його думку не мають належної доблесті, радить їм скуштувати серце благородного Блакаца і таким чином набратися сміливості. В «Плачі за Блакацем» Сорделло згадує найбільш злободенні політичні події, а серед монархів, яким пропонується серце сміливця, — Фрідріха II, Людовика IX, Генріха III, Фердинанда III та інших. Твір викликав широкий резонанс серед трубадурів. Трубадур Бертран д'Аламанон у своїй поетичній відповіді не погоджується з Сорделло: серце гідної людини не повинно дістатися боягузам, нехай краще його візьмуть прекрасні дами. А Пейре Бремон Ріс Новас йде далі і пропонує розділити не тільки серце, але і все тіло Блакаца. У Данте у ролі провідника його і Вергілія у «Чистилище», Сорделло представляє душі вельмож-«героїв» «Плачу за Блакацем». Ірландський поет В. Б. Єйтс у своєму вірші на смерть Чарлза Парнелла запозичує образ з «Плачу за Блакацем», пропонуючи серце знаменитого борця за гомрул ірландським політикам.
Хронологічна таблиця плачів[ред. | ред. код]
| Трубадур, автор твору | Назва | Дата | Особа, яка оплакується |
|---|---|---|---|
| Серкамон | Lo plaing comens iradamen | 1137 | Гійом X (герцог Аквитанії) |
| Гіраут де Борнель | S'anc jorn aqui joi e solaz | 1173 | Раймбаут Оранський |
| Гійом де Бергедан | Cousiros chan e planh e plor | 1180 | Понс де Матаплана |
| Бертран де Борн ? | Si tuit li dol el plor el marrimen | 1183 | Генріх Молодий |
| Бертран де Борн | Mon chan fenisc el dol et ab maltraire | 1183 | Генріх Молодий |
| Фолькет Марсельський | Si com cel qu'es tan greujat | 1192 | Барраль (віконт Марсельский) |
| Гаусельм Файдіт | Fortz causa es que tot lo major dan | 1199 | Річард Левине Серце |
| Гіраут де Борнель | Planh e sospir e plor e chan | 1199 | Еймар V (віконт Ліможський) |
| Понс де Капдуель | De totz caitius sui eu aicel que plus | ???? | Азалаіс, дружина Озиля де Меркьора |
| Гійом Ож'єр Новелла | Cascus plor e planh son damnatge | 1209 | Раймунд Роже (віконт Безьє) |
| Ланфранк Чігала | Eu non chan ges pes talan de chantar | 1210-і | Берленда |
| Гіро де Калансон | Bels senher Deus, quo pot esser sofritz | 1211 | Фердинанд, інфант Кастильський |
| Гаваудан | Crezens fis verais et entiers | 1212 | Анонімна дама |
| Аймерік де Пегільян | Ja no cugei quem pogues oblidar | 1212 | Еццо VI Есте і Боніфачо, граф Веронський |
| Аймерік де Пегільян | S'eu chantei alegres ni jauzens | 1212 | Еццо VI Есте і Боніфачо, граф Веронський |
| Дауде де Прадас | Be deu esser solatz marritz | 1220—1230 | Юг Брюне |
| Аймерік де Пегільян | Ara par be que Valors se desfai | 1220 | Гільєльмо Маласпіна |
| Аймерік де Пегільян | De tot en tot es ar de mi partitz | ???? | «добра графиня Biatritz» |
| Сорделло | Planher vol En Blacatz en aquest leugier so | 1237 | Блакац |
| Бертран д'Аламанон | Mout m'es greu d'En Sordel quar l'es faillitz sos sens | 1237 | Блакац |
| Пейре Бремон Рікас Новас | Pus partit an lo cor En Sordel e'n Bertrans | 1237 | Блакац |
| Аймерік де Беленуа | Ailas, per que viu lonjamen ni dura | 1242 | Нуньо Санчес |
| Аймерік де Пегільян ? | Ab marrimen angoissos et ab plor | 1245 | Раймунд Беренгер IV (граф Провансу) |
| Рігаут де Барбезьєу (приписується) | En chantan (ieu) plaing e sospir | 1245 | Раймунд Беренгер IV (граф Провансу) |
| Боніфачіо Кальво | S'ieu ai perdut, no s'en podon jauzir | 1250—1265 | Анонімна дама |
| Бертран Карбонель | S'ieu anc nulh tems chantei alegramen | 1252—1265 | P. G. (можливо, Пейре Гійом Тулузький) |
| Понс Сантоль | Marritz com hom malsabens ab frachura | 1260 | Guilhem de Montanhagol[en] |
| Раймон Гаусельм | Cascus planh lo sieu damnatge | 1262 | Гіраут д'Аланан, городянин Безьє |
| Анонім | Totas honors e tug fag benestan | 1266 | Манфред (король Сицилії) |
| Бартоломе Зорзі | Sil mons fondes a meravilha gran | 1268 | Конрадін і Фрідріх I (маркграф Бадена) |
| Пауле де Марсела | Razos no nes que hom deja cantar | 1268 | Barral II dels Baus |
| Анонім | En chantan m'aven a retraire | 1269 | Gregorio de Montelungo |
| Гійом д'Отполь ? | Fortz tristors es e salvatj'a retraire | 1270 | Людовик IX (король Франції) |
| Гіраут Рик'єр | Ples de tristor, marritz e doloiros | 1270 | Амальрік IV Нарбоннський |
| Хуан Естеве | Aissi quol malanans | 1270 | Амальрік IV Нарбоннський |
| Mahieu de Quercy | Tan sui marritz que nom puesc alegrar | 1276 | Хайме I (король Арагона) |
| Сервері де Джирона | Si per tristor per dol ni per cossire | 1276 | Хайме I (король Арагона) |
| Сервері де Джирона | Joys ni solatz, pascors, abrils ni mais | 1276 | Раймон де Кардона |
| Хуан Естеве | Planhen ploran ab desplazer | 1289 | Гійом де Лодева |
| Раймон Менюде | Ab grans dolors et ab grans merrimens | ???? | Daude de Bossaguas |
| Раймон де Корне | Aras quan vey de bos homes fraytura | 1324 | Еймон VII Альбре |
| Анонім | Glorios Dieus, don totz bens ha creysensa | 1343 | Роберт (король Неаполя) |
Література[ред. | ред. код]
- Песни трубадуров / Сост., перевод, комментарии А. Г. Наймана. Отв. редактор М. Л. Гаспаров. — М : Наука, 1979. — 260 с. — 30000 прим.
- Jeanroy, Alfred. La poésie lyrique des troubadours. Toulouse: Privat, 1934.
- A. Pillet, H. Carstens. Bibliographie der Troubadurs. Halle, 1933.