Погорелов Віктор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Віктор Володимирович Погорелов (нар. 1951) — міський голова Ужгорода.

Біографія[ред.ред. код]

Віктор Володимирович Погорелов народився 1951 року в місті Ужгороді. Батько — Володимир Семенович військовослужбовець старшина-зв'язківець; мати — Олена Маркіянівна, родом з Миколаївської області, приїхала сюди за направленням як банківський працівник.

Почав навчання в четвертій школі міста Ужгорода, а закінчив дев'яту.

1968 року вступав до Київського політехнічного інституту на спеціальність «Конструювання радіоапаратури», не пройшов конкурс.

Провчившись тримісячні курси при Ужгородському машинобудівному заводі, став слюсарем-ремонтником устаткування.

Після проходження служби в армії склав екзамени на заочне відділення загальнотехнічного факультету зі спеціальності «Містобудування». Потім влаштувався інженером у міськжитлоуправлінні.

1977 року одружився. Народився син Андрій.

За службові зловживання був засуджений до таборів. Відбував покарання у Кривому Розі, по тому на Півночі — у Комі, Солікамський пересильний табір «Білий лебідь». За 6 років звільнений.

На Закарпатті трудову діяльність розпочав робітником, згодом став бригадиром, майстром.

1989 року В. В. Погорелов створив МП «Рельєф».

У 20022006 роки працював на посаді мера м. Ужгорода.

У 20072010 роках — на посаді начальника Головного управління економіки Закарпатської облдержадміністрації.

На місцевих виборах в Україні 31 жовтня 2010 року балотувався на посаду ужгородського міського голови від маловідомої локальної "Партії екологічного порятунку «ЕКО+25%», і за результатами виборів переміг, набравши 33% голосів, про що було оголошено в ході засідання Ужгородської міської територіальної виборчої комісії її головою Віктором Боричевським 5 листопада 2010 року[1].

Заслужений економіст України (лютий 2010). Орден «За заслуги» III ступеня (жовтень 2003).

24 лютого 2014 року був відправлений у відставку з посади міського голови м. Ужгорода.[2]

25 листопада 2014 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду процедуру відставки визнано неправомірною, поновлений на посаді міського голови[3].

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]