Республіка Комі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Республіка Комі
Республика Коми
Коми Республика
Flag of Komi.svg Coat of Arms of the Komi Republic.svg
Прапор Республіки Комі Герб Республіки Комі
Республіка Комі на карті Росії
Республіка Комі на карті Росії
Столиця Сиктивкар
Площа

- Усього
- % водн. пов.

13-а

415 900 км²
0,3

Населення

- Усього
- Густота

54-а

872175[1] (2014)
2,1 особи/км²

Федеральний округ Північно-Західний
Економічний район Північний
Автомобільний код 11
Державна мова російська, комі
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Komi03.png

Респу́бліка Ко́мі, Зиря́нщина[2] (рос. Респу́блика Ко́ми; комі: Коми Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.

Столиця — місто Сиктивкар.

Межує з Ненецьким автономним округом (північ, північний схід), Ямало-Ненецьким автономним округом (північний схід, схід), Ханти-Мансійським автономним округом (південний схід, південь), Свердловською областю (південь), Пермським краєм (південь), Кіровською областю (південь, південний захід, захід), Архангельською областю (північний захід, північ).

Утворена 22 серпня 1921.

Географія[ред. | ред. код]

Республіка розташована на захід від Уральських гір, на північному заході Західно-Сибірської рівнини та крайньому північному сході Європейської частини Російської Федерації в межах Печорської й Мезенсько-Вичегодської низин Середнього й Південного Тімана, західних схилів Уральських гір (Північний, Приполярний і Полярний Урал).

Територія республіки простягається від Північних Увалів на півдні до Пай-Хою на північному сході (між 59°12' і 68°25' північної широти), від Пінего-Мезенського межиріччя на заході до вододілу басейнів річок Печори й Обі, що проходить по Уральському хребту на сході (між 45°25' і 66°10' східної довготи).

Ліси займають більше 70 % території, болота — близько 15 %.

На Північному Уралі 32 800 км² покриті незайманими лісами. Унікальна територія — Печоро-Іличський заповідник. Таких незайманих лісів, що не піддавалися впливу людської діяльності й техногенному впливу, у Європі вже не збереглося. В 1985 році заповідник був включений у список біосферних. Через десять років, за рішенням ЮНЕСКО, Печоро-Іличський заповідник з охоронною й буферною зонами й національний парк «Югид Ва», об'єднані під загальною назвою «Незаймані ліси Комі», були внесені в перелік об'єктів Всесвітньої культурної і природної спадщини.

Річки[ред. | ред. код]

Основні річки:

Озера[ред. | ред. код]

Великі озера:

Корисні копалини[ред. | ред. код]

На території республіки видобувають вугілля, нафту, природний газ, золото і алмази.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат на більшій частині території помірно континентальний з тривалою, досить суворою зимою і коротким, порівняно теплим літом. Середня температура січня −17 °C на південному заході, до −20 °C на північному сході, липня відповідно від +15 °C до +11 °C. Опадів від 700 до 1500 мм (у горах) на рік.

Природа[ред. | ред. код]

Велика частина території Комі розташована у зоні тайги. Ґрунти переважно підзолистого типу. Ліси займають близько 70 % території, переважає ялина, сосна, зустрічаються кедр, ялиця, модрина. До півночі від полярного кола тайга змінюється лісотундрою з ялиново-березовим рідколіссям, верховими болотами і тундрою з різнотравно-осоковими й єрниково-вербно-моховими асоціаціями на ґрунтах тундрового типу.

У Комі збереглися: ведмідь бурий, лось, куниця лісова, лисиця руда, песець, вивірка лісова, заєць білий. З птахів — тетерев, глухар, качка, рябчик, біла куріпка (на півночі) тощо.

Населення[ред. | ред. код]

Діти у міському дитячому парку (Ухта, Республіка Комі)
  • Населення: 1 018 674 (2002)
    • Міське: 766 587 (75,3 %)
    • Сільське: 252 087 (24,7 %)
    • Чоловіки: 488 316 (47,9 %)
    • Жінки: 530 358 (52,1 %)
  • Жінок на 1000 чоловіків: 1086
  • Середній вік: 34,5 років
    • Міського населення: 33,7 років
    • Сільського населення: 36,8 років
    • Чоловіків: 32,3 років
    • Жінок: 36,8 років
  • Число приватних домогосподарств: 381 626 (з 992 612 людин)
    • Міських: 289 854 (з 749 329 людин)
    • Сільських: 91 772 (з 243 283 людин)
  • Статистика охорони здоров'я (2005):
    • Народжень: 10 975 (коефіцієнт народжуваності 11,1)
    • Смертей: 15 074 (коефіцієнт смертності 15,2)

Етнічний склад населення:

перепис 1926 перепис 1939 перепис 1959 перепис 1970 перепис 1979 перепис 1989 перепис 2002
Комі 191 245 (92,2 %) 231 301 (72,5 %) 245 074 (30,4 %) 276 178 (28,6 %) 280 798 (25,3 %) 291 542 (23,3 %) 256 464 (25,2 %)
Росіяни 13 731 (6,6 %) 70 226 (22,0 %) 389 995 (48,4 %) 512 203 (53,1 %) 629 523 (56,7 %) 721 780 (57,7 %) 607 021 (59,6 %)
Українці 34 (0,0 %) 6010 (1,9 %) 80 132 (9,9 %) 82 955 (8,6 %) 94 154 (8,5 %) 104 170 (8,3 %) 62 115 (6,1 %)
Білоруси 11 (0,0 %) 3323 (1,0 %) 22 339 (2,8 %) 24 706 (3,1 %) 24 763 (2,2 %) 26 730 (2,1 %) 15 212 (1,5 %)
Татари 32 (0,0 %) 709 (0,2 %) 8459 (1,0 %) 11 906 (1,5 %) 17 836 (1,6 %) 25 980 (2,1 %) 15 680 (1,5 %)
Німці 15 (0,0 %) 2617 (0,8 %) 19 805 (2,5 %) 14 647 (1,8 %) 13 339 (1,2 %) 12 866 (1,0 %) 9246 (0,9 %)
Інші 2246 (1,1 %) 4810 (1,5 %) 40 395 (5,0 %) 42 207 (4,4 %) 49 948 (4,5 %) 67 779 (5,4 %) 52 936 (5,2 %)

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Район, міський округ Площа,
км²
Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Центр Поселення Населені
пункти
Іжемський район 18512,68 23149 21511 18771 Іжма 10 34
Княжпогостський район 24600,91 39307 29687 23432 Ємва 9 47
Койгородський район 9743,22 11114 10020 8431 Койгородок 8 21
Корткероський район 19853,44 24571 23642 19658 Корткерос 18 53
Печорський район 29079,44 86888 66291 57364 Печора 7 32
Прилузький район 13297,10 27968 24762 20737 Об'ячево 13 88
Сиктивдинський район 7548,74 25460 24226 22660 Вильгорт 13 49
Сисольський район 6187,56 19560 16894 13956 Візінга 11 79
Сосногорський район 16622,60 60630 52486 46775 Сосногорськ 3 19
Троїцько-Печорський район 40073,59 23733 17610 13817 Троїцько-Печорськ 11 32
Удорський район 34566,86 24832 25083 20400 Кослан 14 55
Усть-Вимський район 4804,46 42941 34000 29474 Айкіно 12 53
Усть-Куломський район 25987,51 37263 32146 26858 Усть-Кулом 20 63
Усть-Цилемський район 42610,60 16380 15408 13036 Усть-Цильма 11 37
Воркутинський міський округ 21963,49 211600 134172 95854 Воркута 6 16
Вуктильський міський округ 22684,94 28398 18349 14873 Вуктил 5 11
Інтинський міський округ 31063,48 70115 46411 35181 Інта 7 23
Сиктивкарський міський округ 745,56 234903 245768 250874 Сиктивкар 4 7
Усінський міський округ 30927,82 68467 52845 47229 Усінськ 8 20
Ухтинський міський округ 13573,02 142189 127362 121701 Ухта 8 18

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Сиктивкар 231 673 230 011 253 006
2 Ухта 112 876 103 340 99 591
3 Воркута 121 270 87 457 70 548
4 Печора 65 666 48 700 43 105
5 Усінськ 47 419 45 358 40 827
6 Інта 61 798 41 217 32 080
7 Сосногорськ 30 330 29 587 27 757
8 Ємва 18 061 16 739 14 570
9 Вуктил 19 510 14 472 12 356
10 Воргашор 25 915 19 100 12 044
11 Мікунь 12 437 11 680 10 730
12 Вильгорт 8 943 10 211 10 289

Промисловість[ред. | ред. код]

Провідні галузі промисловості: паливна (вугільна, нафтова і газова), лісова, деревообробна (ділова деревина, клейова фанера, пиломатеріали), меблева і целюлозно-паперова (понад 1/7 російського виробництва паперу). Розвинуте виробництво будматеріалів, машинобудування і металообробка (лісозаготівельна техніка, устаткування для вуглевидобутку), харчова і легка (близько 1/2 російських нетканих матеріалів, швейні вироби, взуття, замша) промисловість. Видобуток кам'яного вугілля (Печорський вугільний басейн), нафти (ВО «Комінафта»; Тімано-Печорський нафтогазоносний басейн) і газу (найбільше родовище — Вуктильське), золота, марганцевих і титанових руд, п'єзооптичної сировини (п'єзокварц, оптичний флюорит), виробних і кольорових каменів (агат, нефрит).

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Сільське господарство має осередковий характер. Провідна галузь — тваринництво, переважно м'ясомолочне скотарство, у приміських зонах — свинарство і птахівництво. Розводять також коней, овець. У північних районах — оленярство, хутровий промисел.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Flag of Nenets Autonomous District.svg Ненецький автономний округ Flag of Yamal-Nenets Autonomous District.svg Ямало-Ненецький автономний округ
Flag of Arkhangelsk Oblast.svg Архангельська область Gray compass rose.svg Flag of Yugra.svg Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Flag of Kirov Oblast.svg Кіровська область Flag of Perm Krai.svg Пермський край Flag of Sverdlovsk Oblast.svg Свердловська область