Полкова Микитівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Полкова Микитівка
Polkova mykytivka gerb.png Polkova mykytivka prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Богодухівський район
Рада/громада Полково-Микитівська сільська рада
Код КОАТУУ 6320887001
Облікова картка Полкова Микитівка 
Основні дані
Засноване 1677 рік
Населення 1095 чоловік
Площа 8,7 км²
Густота населення 126 осіб/км²
Поштовий індекс 62130
Телефонний код +380 5758
Географічні дані
Географічні координати 50°09′04″ пн. ш. 35°18′53″ сх. д. / 50.15111° пн. ш. 35.31472° сх. д. / 50.15111; 35.31472Координати: 50°09′04″ пн. ш. 35°18′53″ сх. д. / 50.15111° пн. ш. 35.31472° сх. д. / 50.15111; 35.31472
Середня висота
над рівнем моря
176 м
Відстань до
районного центру
18 км
Місцева влада
Адреса ради 62130, Харківська обл., Богодухівський р-н, с.Полкова Микитівка, вул.Тельмана,28а, тел. 64-2-46
Сільський голова Мартелов Сергій Іванович
Карта
Полкова Микитівка. Карта розташування: Україна
Полкова Микитівка
Полкова Микитівка
Полкова Микитівка. Карта розташування: Харківська область
Полкова Микитівка
Полкова Микитівка
Полкова Микитівка. Карта розташування: Богодухівський район
Полкова Микитівка
Полкова Микитівка
Мапа

Полкова́ Мики́тівка — село Богодухівського району Харківської області України. Полкова Микитівка підпорядкована Полково-Микитівській сільській раді. Розташоване у лісостеповій зоні Харківської області і бере свій початок із середини XVII століття, розташувавшись на землях скіфських і слов'янських поселень, про що свідчать численні кургани, розкопках яких, було знайдено чимало предметів тієї епохи.

  • Поштове відділення: Полково-Микитівське

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Полкова Микитівка знаходиться на правому березі річки Мерла. Вище за течією примикає до села Губарівка. На протилежному березі розташований смт Гути. За 4 км знаходиться залізнична станція Губарівка. Через село проходить автомобільна дорога Р26.

Назва[ред. | ред. код]

Село Полкова Микитівка носить ім'я засновника — Уманського полковника Микити Кіндратовича Сененка.

Археологія[ред. | ред. код]

На схід від Полкової Микитівки, де зливаються річки Куп'єваха та Мерла, було розташоване скіфське городище середини I тисячоліття до н. е.[1]

Його досліджував протягом 1930-х років археолог Фукс. Протягом 1960—1970-х років городище досліджували археологічні експедиції Харківського університету під керівництвом Бориса Шрамка та Донецького університету під керівництвом Алли Моруженко. Городище мало земляні укріплення з висотою 2 метри. Жителі займались землеробством (вирощували пшеницю, ячмінь, просо) і скотарством (розводили велику та дрібну рогату худобу). Також розвивались ремесла та промисли. (напр., бронзоливарний і залізоробний, гончарний тощо)[2].

Історія[ред. | ред. код]

Полкова Микитівка була заснована в 1676 році як козача слобода. Її засновником вважається уманський полковник Микита Сененко (Уманець), який, цього ж року, отримав від царя жалувану грамоту на цю землю і привів сюди 260 переселенців з Правобережної України[3]. Ішли сюди й селяни-втікачі з Росії.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв − 616 людей[4].

У селі загинув у серпні 1943 року та похований Герой Радянського Союзу Євген Матвійович Терезов.

Герб села[ред. | ред. код]

Зображений у формі декоративного щита, що нагадує розкриту квітку тюльпана, символізуючи історичну готовність його жителів до захисту рідної землі, щирість і відкритість його мешканців, одночасно підкреслюючи мальовничу красу і велич сільських просторів.

Село розташоване в середині лісостепової зони і, практично, повністю обмежоване лісами. Тому зелений фон і дубове листя, в повному обсязі, символізують ліси, зелені насадження, історичну велич і могутність його просторів. Зображення хлібних ланів відтворює історичний розвиток села, де, починаючи від перших поселенців, і по цей час основою виробництва є сільське господарство і садівництво, що базуються на родючих чорноземних ґрунтах, даючи високі врожаї. Козак символізує історичне минуле і походження села. Калина — красу українських земель, а українка з короваєм — щирість і гостинність наших людей, та радість добрим гостям.

Полково-Микитівська сільська рада[ред. | ред. код]

  • Адреса: 62130 с. П.Микитівка, вул. Тельмана, 28а
  • Код АМТС: 8-05758
  • Телефон: 64-2-46

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 2019-09-27. 
  2. Бєляєв М. С., Чернігова Н. В. Наш край — Богодухівщина. — Х.: РВП «Оригінал», 1993. — С. 6, 15.
  3. К. П. Щелков. Историческая хронология Харьковской губернии, стр. 41, 1882 г.(рос.)
  4. Мартиролог. Харківська область, ст. 377—388

Посилання[ред. | ред. код]