Польський народний референдум (1946)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Польський народний референдум (1946) — народний референдум, проведений у Польщі 30 червня 1946 року, також відомий як Три рази так (Trzy razy tak, часто скорочують до 3×TAK). Референдум було оголошено Крайовою Радою Народовою 27 квітня 1946 р. Референдум мав засвідчити підтримку комуністичного режиму у Польщі напередодні виборів до Законодавчого сейму Польщі у 1947 р. Результати референдуму було сфальсифіковано комуністичним керівництвом Польщі за підтримки СРСР.

Питання, що були винесені на референдум[ред. | ред. код]

  1. Чи згодні ви з ліквідацією Сенату?
  2. Чи бажаєте ствердження у майбутній Конституції економічного строю, заснованого на аграрній реформі та націоналізації основних галузей народного господарства при збереженні деяких визначених законом прав приватної ініціативи?
  3. Чи бажаєте ви затвердження західних кордонів Польщі по Балтиці, Одрі та Нисі-Лужицькій?[1]

Агітація[ред. | ред. код]

Польський пропагандистський плакат 1946 року, що закликає голосувати «три рази так». За людиною, що читає плакат, солдат Національних збройних сил (NSZ), зображений у вигляді нацистського колабораціоніста, закликає голосувати «ні».

Партії про-комуністичного Демократичного блоку (ПРП, Соціалістична партія, Демократична партія та Народна партія) активно агітували за голосування «три рази так», в той час як не-комуністичні партії виступали за інші комбінації відповідей. Неофіційно референдум розглядався як питання підтримки або не-підтримки комуністичного режиму[1][2].

Польська Народна партія та Трудова партія, які розуміли, що насправді цим голосуванням вирішується питання польської незалежності та майбутнього країни, закликали голосувати «ні» по першому питанню, незважаючи на те, що вони були проти існування сенату ще до війни.

Більшість електорату PSL проживала у сільських районах, та підтримували аграрну реформу, тому партія визнала неможливим голосування «ні» по другому питання. Проте, опозиційна позиція партії по першому питанню була використана комуністичним режимом для того, щоб наголосити найбільш ліберальних активістів PSL «зрадниками».

Католицькі групи підтримували «ні» по першому питанню, «так» по третьому, залишаючи друге на власний розсуд виборців.[1]

Партія Волі та Незалежності виступали проти перших двох питань, в той час як представники Національних збройних сил виступали проти всіх трьох питань, на знак протесту проти анексії східних територій Польщі (відомих як Східні креси) з боку Радянського Союзу.[1]

Підготовка до фальсифікації[ред. | ред. код]

Для цілей проведення та захисту референдуму політбюро ПРП (Польської робітничої партії, PPR) створило в березні 1946 року Національну комісію з безпеки, яка мала сприяти координації дій партій LWP, WOP, KBW, UB, MO та ORMO. Також завданням комісії була ліквідація націоналістичного підпілля та вбивство політиків від партії PSL.

Операція з фальсифікації референдуму проводилася під керуванням групи радянських спецслужбовців під керівництвом полковника Арона Палкіна, який обіймав посаду керівника відділу безпеки МДБ СРСР, та прибув до Варшави 20 червня 1946 року. Вже 22-го червня відбулась нарада, на якій Болеслав Берут, Владислав Гомулка та радянський радник при польському Міністерстві громадської безпеки (МГБ) полковник Семен Давидов обговорили технічні деталі фальсифікації результатів референдуму. За результатами цього плану офіцери МГБ створили заново 5994 протоколів виборчих дільниць та підробили 40 000 підписів членів виборчих комісій. Пакунки з реальними протоколами було передано радянським представникам під особистим контролем Станіслава Радкевича[3].

Результати референдуму[ред. | ред. код]

Різниця між офіційними та реальними результатами референдуму

Значення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г (пол.) Referendum ludowe [Архівовано 2012-10-05 у Wayback Machine.], WIEM Encyklopedia, retrieved in 4 December 2009
  2. (пол.), Maciej Korkuć, Wybory 1947 — mit założycielski komunizmu: Sfałszowane wybory — 19 stycznia 1947 roku. IPN Kraków, also available in «Biuletynie Instytutu Pamięci Narodowej» nr 1-2/2007
  3. [[https://web.archive.org/web/20120616092818/http://www.ipn.gov.pl/portal.php?serwis=pl&dzial=203&id=4427&poz=2 Архівовано 16 червня 2012 у Wayback Machine.]][Архівовано 16 червня 2012 у Wayback Machine.] Maciej Korkuć Sfałszowane wybory — 19 stycznia 1947 roku Archiwalia IPN