Болеслав Берут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Болеслав Берут

Болеслав Берут (пол. Bolesław Bierut, псевдоніми Яно́вський, Іваню́к, То́маш, Бенько́вський, Рутко́вський, * 18 квітня 1892, с. Рури Єзуїтське біля Любліна, Російська імперія — 12 березня 1956, Москва, РРФСР, СРСР) — польський політичний і державний діяч прорадянського спрямування. Перший і єдиний президент ПНР. Офіцер НКВД. Переконаний сталініст.

Біографія[ред.ред. код]

Отримав середню освіту.

З 1912 брав участь у лівацькому революційному русі, будучи членом ПСП — лівиці.

З грудня 1918 — член комуністичної партії Польщі (КПП).

У 1915-1923 — активіст профспілок кооперативів Польщі, потім — у КПП.

У 1923-1924 — член Виконавчого комітету окружної парторганізації в Заглембу-Домбровському.

У 1928 емігрував до СРСР, де з 1930 — слухач Міжнародної ленінської школи в Москві. Берута завербувало НКВС, після цього його переправлено для агентурної роботи в Австрію, потім Чехословаччину й Болгарію (1930-1932). За шпигунство та диверсійну діяльність засуджено до 7-ми років ув'язнення, але 1938 звільнено за амністією; втік до СРСР.

У 1939-1941 роках працював на окупованих територіях Польщі у структурах НКВС.

У роки Другої світової війни — один із послідовних сталіністів, ідеолог окупації Польщі та нав'язування країні радянського державного ладу. За рознарядкою НКВС СРСР, його включено в керівні органи Польської робітничої партії (ПРП, 1942). Вів підривну роботу на території Білорусі.

У 1943 закинуто на територію Польщі, що перебувала під контролем Німеччини. Працює над створенням мережі шпигунів-сталіністів.

Партійна кар'єра[ред.ред. код]

Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава

У 1943-1944 — член Секретаріату, 1944-1956 — член Політбюро ЦК Польської робітничої партії. 1 січня 1944 р. обрано на голову Крайової Ради Народової, перебував на цьому пості до 4-го лютого 1947 року.

21 липня 1944 створено Польський комітет національного визволення, що 31 грудня проголосив себе тимчасовим керівництвом.

У 1947-1952 р. — президент Польської Республіки (Польщі) й голова Державної Ради.

З вересня 1948  голова ЦК і Секретаріату ЦК.

У 1952-1954 р. — голова Ради Міністрів ПНР. З березня 1954 р. і до своєї смерті — перший секретар ПОРП.

З вересня 1948 — генеральний секретар ЦК ППР, з грудня 1948 — член Політбюро ЦК і голова ЦК Польської об'єднаної робітничої партії(ПОРП).

З березня 1954 р. — перший секретар ЦК ПОРП.

Був присутній як почесний гість на ХХ з'їзді КПРС. Після скандальної доповіді М. С. Хрущова «Про культ особистості та його наслідки» Берута розбив параліч, і він незабаром помер.

Пам'ять[ред.ред. код]

  • Іменем Болеслава Берута названо вулицю в Мінську.

Джерела та література[ред.ред. код]