Полюбичі Двірські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Полюбіче-Дворське)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Полюбичі Двірські
пол. Polubicze Dworskie
Давній маєток

Координати 51°47′ пн. ш. 23°05′ сх. д. / 51.783° пн. ш. 23.083° сх. д. / 51.783; 23.083Координати: 51°47′ пн. ш. 23°05′ сх. д. / 51.783° пн. ш. 23.083° сх. д. / 51.783; 23.083

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Більський повіт
Гміна Вишниці
Населення 159 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 83
Поштовий індекс 21-580
Автомобільний код LBI
SIMC 0021812
GeoNames 761569
OSM 3101244 ·R (Гміна Вишниці)
Полюбичі Двірські. Карта розташування: Польща
Полюбичі Двірські
Полюбичі Двірські
Полюбичі Двірські (Польща)
Полюбичі Двірські. Карта розташування: Люблінське воєводство
Полюбичі Двірські
Полюбичі Двірські
Полюбичі Двірські (Люблінське воєводство)
Мапа

Полюбичі Двірські[2], давні Полюбичі[3][4] (пол. Polubicze Dworskie, Полюбіче-Дворське) — село в Польщі, у гміні Вишниці Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 159 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

1804 року вперше згадується греко-католицька церква обряду в Полюбичах[3].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі Полюбичі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1189 вірян[4].

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції закриття та руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел[3].

У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 74 12 52 10
Жінки 85 14 46 25
Разом 159 26 98 35

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полюбичі Двірські

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Історичні джерела та їх використання. — Академія наук Українскої РСР, Інститут історії, 1971. — Т. 6. — С. 118.
  3. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
  4. а б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 177. (пол.)
  5. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.