Померанський шпіц
| Померанський шпіц | |
|---|---|
| |
| Походження | Німеччина (Померанія) |
| Характеристики | |
| Зріст | 18—22 см |
| Вага | 1,5—5 кг |
| Класифікація МКФ: | |
| Група | 5 Шпіци та примітивні |
| Секція | 4 Європейські шпіци |
| Пес свійський (Canis lupus familiaris) | |
Померанський шпіц (помаранча) — декоративна порода собак. Належить до групи шпіців.
Деякі кінологічні федерації (наприклад, Міжнародна кінологічна федерація) розглядають померанських шпіців як різновид німецького шпіца, інші (наприклад, Американський клуб собаківництва) виділяють його в окрему породу. Померанського шпіца часто плутають з німецьким шпіцом, але вони відрізняються зовні: у померанського шпіца шерсть більше ватяна, м'яка і набивна, мордочка коротка, а у німецького переважає остьова шерсть і морда, як правило, витягнутіша. Померанський шпіц буває мініатюрним (цвергшпіц) і малим, рідко середнім.
Походження[ред. | ред. код]
Назва походить від назви історичної області Німеччини — Померанії. Це найменший представник шпіців.
За часів правління королеви Вікторії, в 1870 році, шпіци з Померанії потрапляють в Англію, де починається робота зі створення карликової форми, поліпшенню «одежинки» помаранчі й додання йому загальної вишуканості. Краса найкращих представників англійських і американських шпіців справила великий вплив на заводчиків усього світу, і поступово шпіци в інших країнах видозмінюються, підтягуючись до еталонного померанського шпіца.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Морда і голова в цілому нагадують лисячу, череп злегка округлий. Вуха невеликі, розставлені не дуже широко. Тіло коротке, з глибокими грудьми та округлими ребрами. У цієї породи собак випадає дуже мало вовни. У померанського шпіца зустрічається десять забарвлень: чорний, чорно-підпалий, шоколадний, рудий з черню (соболиний), помаранчевий, кремовий, блакитний, блакитно-підпалий, білий і двоколірний. Висота в холці від 18 до 22 см, вага 1,4-3,5 кг.
Характер та темперамент[ред. | ред. код]
Порода має неймовірно різносторонній характер. Вони надзвичайно добродушні, добрі та відкриті тварини, але при цьому померанський шпіц дуже смілива та відважна собака. Порода енергійна та потребує постійної активності. Шпіци неймовірно прив'язуються до своїх господарів.
Загалом, характер померанського шпіца ідеально підійде активним людям, які багато рухаються, мають можливість часто вигулювати песика і приділяти йому багато уваги.
Здоров'я[ред. | ред. код]
Шпіци вважаються хворобостійкою породою. Але, як і кожний живий організм, вони теж хворіють. Поширеним хворобами є пародонтоз, вивих колінної чашечки, гіпотиреоз, кардіологічні проблеми.
Література[ред. | ред. код]
- Еллманн В. «Померанський шпіц». ТОВ «АКВАРІУМ-ПРИНТ». ISBN 5-98435-628-7
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Померанський шпіц |