Вивих колінної чашечки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вивих колінної чашечки
Медична спеціальність ревматологія
CMNS: Вивих колінної чашечки у Вікісховищі
Вивих надколінка у атласі 1902 року

Вивих надколінка або вивих колінної чашечки або (лат. luxatio patellae) — це стан, при якому patella, або наколінок, дислокується або переміщується зі свого звичайного місця розташування.

Розщеплення надколінка є загальним станом у собак, особливо малих та мініатюрних порід. Зазвичай стан стає очевидним у віці від 4 до 6 місяців. Це може зустрічатися й у котів, особливо у домашніх короткошерстих порід.

Буває у людини, коли це пов'язано з пошкодженням передньої хрестоподібної зв'язки.

Причини[ред. | ред. код]

Кістковий синець знаходиться на медіальній поверхні надколінника (осьовий знімок) та на відповідній поверхні бічного вигрібного відділу стегнової кістки (корональної). Медіальний ретинакулум надколінника принаймні частково порушений.

Найчастіше — це вроджений дефект розвитку, рідше це може бути викликано якоюсь формою тупої травми. У вроджених випадках пателла зазвичай має двосторонній характер. Цей стан також може бути генетично успадкований.[1] Пателла також може бути викликана ожирінням.

Діагноз[ред. | ред. код]

Вивих надколінка визначається мануально, рентгенологічно, УЗД, артроскопічно.

У тварин[ред. | ред. код]

Ветеринар при пальпації коліна, щоб побачити, чи ковзає воно всередині суглоба більше, ніж зазвичай очікувалося[2]. Часто власникові собаки можуть сказати, що у його домашнього улюбленця «розпущене коліно», але це не медичний термін, і не правильно використовувати його взаємозамінно з Patella Luxation.

Є чотири ступені вивиха колінної чашечки у собак:[3]

I Ступінь[ред. | ред. код]

Вивих, під час якого можливо примусове мануальне зміщення колінного суглоба при повному розгинанні, який повертається в нормальне положення при звільненні.

II Ступінь[ред. | ред. код]

Частий вивих колінної чашечки під час згинання суглоба або при мануальному впливі, при цьому спонтанного вправляння не відбувається.

III Ступінь[ред. | ред. код]

Стійкий вивих, за якого можливе мануальне вправлення, але після цього відбувається спонтанний повторний вивих.

IV Ступінь[ред. | ред. код]

Стійкий вивих, за якого мануальне вправлення неможливе.

Які породи в зоні ризику[ред. | ред. код]

Більшість випадків вивихів мають медіальний характер, і це часто є вродженою проблемою у малих та мініатюрних порід собак. До порід, що виявляють схильність до вивіху колінної чашечки, належать мініатюрні пуделі, Мальтезе, Джек-рассел-тер'єри, Йоркширські тер'єри, Померанські шпіци, Пекінез, Паттердейльські тер'єри, Чихуахуа, Кавалерійський король Чарльз-спанієлі, папільйони, Бостонські тер'єри та Тедді-Рузвельєт тер'єри. Також уражаються собаки великої породи, і Лабрадор-ретривер є особливо схильним. Переміщення надколінника рідше зустрічається у кішок, ніж у собак. До схильних порід відносяться Девон-рекс і Абіссінь. Незважаючи на те, що конкретна причина пателла люксації в цих випадках невідома, як правило, дефект задньої кінцівки є основною причиною.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lavatera papillons » Patella Luxation (Пателла Люксация). Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020. 
  2. Люксация пателлы у собак (вывих коленной чашечки) | Абост, сеть ветеринарных клиник. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020. 
  3. Putnam, Robert William (1968). Patellar Luxation in the Dog (англ.). University of Guelph. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]