Пономаренко Юрій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пономаренко Юрій Федорович
Народився 23 жовтня 1917(1917-10-23) (106 років)
селище Слов'яносербськ, нині Слов'яносербського району Луганської області
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Юрій Федорович Пономаренко (23 жовтня 1917(19171023), селище Слов'яносербськ, нині Слов'яносербського району Луганської області — ?) — український радянський діяч, 2-й секретар Волинського обкому КПУ, секретар Луганського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1941 році евакуйований до міста Ташкента Узбецької РСР.

3 вересня 1942 по жовтень 1945 року — служба в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни з червня 1944 року. Служив командиром 3-ї санітарно-дегазаційної роти 8-го окремого Одерського батальйону хімічного захисту 2-ї армії Війська Польського 1-го Українського фронту.

Член ВКП(б) з 1946 року.

Перебував на партійній роботі у Волинській області.

У 1952—1957 роках — 2-й секретар Волинського обласного комітету КПУ.

З 1957 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

15 вересня 1961 — 15 січня 1963 року — секретар Луганського обласного комітету КПУ з ідеології.

15 січня 1963 — 4 грудня 1964 року — секретар з ідеології Луганського промислового обласного комітету КПУ.

4 грудня 1964 — 19 вересня 1975 року — секретар Луганського обласного комітету КПУ з ідеології.

Потім — на пенсії.

Звання[ред. | ред. код]

  • лейтенант
  • старший лейтенант

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]