Пономарьов Олексій Пилипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пономарьов Олексій Пилипович
Народився21 серпня 1930(1930-08-21)
село Кобельовка, тепер село Красний Октябрь Бєлгородського району Бєлгородської області, Російська Федерація
Помер20 січня 2002(2002-01-20) (71 рік)
Бєлгород, Росія
·автомобільна аварія
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьполітик, державний діяч
Науковий ступінькандидат сільськогосподарських наук
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС і Рада Федерації
Посадачлен Ради Федерації[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову відзнаку»

Олексій Пилипович Пономарьов (21 серпня 1930(19300821), село Кобельовка, тепер село Красний Октябрь Бєлгородського району Бєлгородської області, Російська Федерація — 20 січня 2002, місто Бєлгород, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Бєлгородського обласного комітету КПРС, голова Бєлгородського облвиконкому. Член ЦК КПРС у 1986—1991 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Депутат Ради Федерації Законодавчих зборів Російської Федерації 1-го скликання (1993—1996), член Комітету з питань аграрної політики. Кандидат сільськогосподарських наук (1970), доктор сільськогосподарських наук. Професор (1995). Академік Екологічної академії Росії і Міжнародної академії інформатизації. Герой Соціалістичної Праці (5.11.1990).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині бухгалтера і колгоспниці. У 1949 році закінчив Мікояновську (Октябрську) середню загальноосвітню школу Бєлгородського району.

У 1949—1954 роках — студент Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства, інженер-механік сільського господарства.

У 1954—1958 роках — головний інженер, директор Черкаської машинно-тракторної станції Бєлгородської області, директор Томаровської машинно-тракторної станції Бєлгородської області.

Член КПРС з 1957 року.

У 1958—1961 роках — директор Томаровської ремонтно-тракторної станції Бєлгородської області.

У лютому — вересні 1961 року — голова виконавчого комітету Томаровської районної ради депутатів трудящих Бєлгородської області.

У вересні 1961 — грудні 1962 року — 1-й секретар Томаровського районного комітету КПРС Бєлгородської області.

У грудні 1962 — січні 1965 року — начальник Борисовського районного виробничого колгоспно-радгоспного управління Бєлгородської області.

У січні 1965 — лютому 1972 року — начальник Бєлгородського обласного управління сільського господарства.

У лютому 1972 — 1977 року — заступник голови виконавчого комітету Бєлгородської обласної ради депутатів трудящих. У 1977 — серпні 1978 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Бєлгородської обласної ради депутатів трудящих.

У серпні 1978 — лютому 1983 року — голова виконавчого комітету Бєлгородської обласної ради народних депутатів.

9 лютого 1983 — 23 серпня 1991 року — 1-й секретар Бєлгородського обласного комітету КПРС.

Одночасно у березні 1990 — 1991 року — голова Бєлгородської обласної ради народних депутатів.

Указом Президента СРСР від 5 листопада 1990 року за великий особистий внесок у забезпечення стабільних темпів зростання виробництва сільськогосподарської продукції голові Бєлгородської обласної ради народних депутатів, першому секретареві обкому КПРС Пономарьову Олексію Пилиповичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1991—1994 роках — проректор Бєлгородського сільськогосподарського інституту. У 1994—2002 роках — ректор Бєлгородської державної сільськогосподарської академії

Помер 20 (за деякими даними, 18) січня 2002 року після автомобільної катастрофи. Похований в Бєлгороді.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]