Порта Нігра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Порта Нігра
Roman Monuments, Cathedral of St. Peter and Church of Our Lady in Trier UNESCO World Heritage Site *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Trier Porta Nigra BW 1.JPG
49°45′00″ пн. ш. 06°37′59″ сх. д. / 49.75000° пн. ш. 6.63306° сх. д. / 49.75000; 6.63306
Країна Німеччина Німеччина
Тип Культурний
Критерії i, iii, iv, vi
Об'єкт № 367
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1986 (10 сесія)
Порта Нігра (Німеччина)
Порта Нігра

Порта Нігра у Вікісховищі?

По́рта Ні́гра (лат. Porta Nigra — «чорна брама») або Порта Мартіс (лат. Porta Martis — Брама Марса) — найбільша й найкраще збережена антична міська брама у світі, входить до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО та є символом міста Трір (Німеччина).

Історія[ред. | ред. код]

Порта Нігра була споруджена близько 180 року, й за часів Римської імперії вона правила північною міською брамою Тріра. Назва Порта Нігра відома з середньовічних джерел. Вважають, що походження назви пов'язане з потемнінням кордельського пісковику, з якого збудована споруда, що відбулося внаслідок ерозії. Назви Порта Нігра та Порта Мартіс вперше згадуються у творі XII століття «Ґеста Треверорум» (лат. Gesta Treverorum).

Висота брами становить 29,3 м. Світлі пісковикові квадратні камені вагою до 6 тонн римляни з великою точністю розпилювали бронзовими пилами, які приводилися в рух млиновим колесом. Потім кам'яні блоки піднімали на дерев'яних лебідках і з'єднували залізними скобами, після чого рідким оловом закріплювали на стіні.

У середньовіччі в каменях було пророблено отвори, з метою дістати металеві скоби й використати їх для іншого будівництва. Більшість цих отворів видно донині: місцезнаходження скоб можна визначити за слідами іржі на каменях. Окрім того, Порта Нігра в середньовіччі не зазнала змін. З 1028 року тут мешкав Симеон Трірський, грецький відлюдник, чернець єгипетського монастиря Святої Катерини. Браму за його бажанням було замуровано. Незабаром після його смерті 1035 року його канонізували, й на його честь Порту Нігру перебудували на двокупольну церкву Святого Симеона. Церква проіснувала до захоплення Тріра французами; 1804 року Наполеон розпорядився прибрати всі церковні прибудови й повернутися до первісного римського варіанту. Нині від церковних споруд збереглася лише східна апсида XII століття.

Пам'ятка відкрита для відвідувачів; є можливість піднятися нагору й оглянути звідти як Порту Нігру, так і краєвид міста Тріра.

Література[ред. | ред. код]

  • Heinz Cüppers: Porta Nigra. In: H. Cüppers (Hrsg.): Die Römer in Rheinland-Pfalz. Lizenzausgabe, Nikol, Hamburg 2002, ISBN 3-933203-60-0 S. 604–608.
  • Sabine Faust: Porta Nigra. In: Rheinisches Landesmuseum Trier (Hrsg.): Führer zu archäologischen Denkmälern des Trierer Landes. Trier 2008, ISBN 978-3-923319-73-2 (Schriftenreihe des Rheinischen Landesmuseums Trier 35) S. 56f.
  • Klaus-Peter Goethert: Porta Nigra. In: Römerbauten in Trier. Führungsheft 20, Edition Burgen, Schlösser, Altertümer Rheinland-Pfalz, Schnell & Steiner, Regensburg 2003 ISBN 3-7954-1445-8 S. 23–57.
  • Lothar Schwinden: Die Porta Nigra. In: Hans-Peter Kuhnen (Hrsg.): Das römische Trier. Theiss, Stuttgart 2001, ISBN 3-8062-1517-0 S. 143–157 (Führer zu archäologischen Denkmälern in Deutschland 40).

Посилання[ред. | ред. код]