Порт-Майо (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Порт Майо
Лінія 1
Загальні дані
Тип Односклепінна мілкого закладення
Платформи
Кількість 2 (+2 службові)
Тип берегові
Форма прямі
Будівництво
Дата відкриття 15 листопада 1936 року
Транспорт
Пересадка на Нейї — Порт Майо
Виходи до авеню Шарль де Голль, авеню де Гранд Арме, Палацу конгресів, площ: Майо, де Вердун
Інше
Час відкриття 05:30 CET
Час закриття 01:50 CET
Код станції 3001
Мапа

Порт Майо (фр. Porte Maillot) — станція лінії 1 Паризького метрополітену, розташована на межі XVI і XVII округів Парижа. Назву отримала від однойменної площі на кордоні Парижа, що утворилася в результаті ліквідації воріт Майо після демонтажу Тьєрського муру. На станції заставлено тактильне покриття. На станції встановлені автоматичні платформні ворота.

Історія[ред. | ред. код]

Зал старої кінцевої станції "Порт Майо", якою користувалися для регулярного руху до 1936-1937 років
  • Історично станція «Порт Майо» була кінцевою станцією першої ділянки Паризького метрополітену Порт Майо — Порт де Венсен, що відкрилася 19 липня 1900 року. Для оберту поїздів була споруджена розворотна петля з двома бічними платформами, що збереглися до наших днів.
  • У 1930-х роках, у зв'язку з продовженням лінії 1, було прийнято рішення про перенесення станції «Порт Майо» на трасу нової споруджуваної ділянки до Пон де Нейї. В результаті 15 листопада 1936 року відкрився новий зал станції, за яким був споруджений пункт технічного обслуговування, а вже через кілька місяців було запущено ділянку в передмістя Парижа.[1] Нова станція була розрахована на прийом семивагонних складів, що в Паризькому метро так і не було реалізовано (максимальне число вагонів у паризьких метропоїздах, як раз на лініях 1, 4 і 14, становить 6).[2], хоча платформи лінії 14 завдовжки 120,5 м були спроектовані для восьмивагонних поїздів. Стара станція в 1992 році була перетворена в зону технічного обслуговування, а в 2007 році на її коліях відкрилося нове ательє для складів MP 05.
  • З 1988 року діє перехід на станцію Нейї — Порт Майо лінії C RER.
  • Пасажиропотік по станції за входом в 2012 році, за даними RATP, склав 8913838 осіб[3]. У 2013 році цей показник виріс до 8998134 пасажирів (23 місце за рівнем вхідного пасажиропотоку в Паризькому метро)[4].

Перспективи[ред. | ред. код]

Планується будівництво переходу на майбутню станцію Нейї — Порт Майо лінії E RER в рамках продовження її центральної ділянки.[5][6]

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

  • На захід від станції закінчується колійний розвиток пункту відстою і технічного обслуговування, побудованого в 1936 році при реконструкції станції. Цей пункт займає середні колії між головними коліями більшої частини перегону Ле Саблон — Порт Майо, однак при цьому його колійний розвиток продовжується і в станційному залі.
  • Примикання колій ательє Майо (колишньої розворотної петлі) знаходиться посередині перегону Порт Майо — Аржантін.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Porte Maillot (voie 1) Ligne 1. Metrorama [French]. 
  2. Hardy, B. Paris Metro Handbook, 3rd edition, Capital Transport Publishing, 1999.
  3. Entrants annuels provenant de l'extérieur de la station (voie publique, correspondances bus, réseau SNCF, etc.) [Архівовано 2013-12-19 у Wikiwix], sur le site data.ratp.fr. Consulté le 19 décembre 2013.
  4. Trafic annuel entrant par station (2013) [Архівовано 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.], sur le site data.ratp.fr, consulté le 31 août 2014.
  5. Schémas du projet de la nouvelle gare du RER E. SkyscraperCity. Mars 2014. Процитовано 27 грудня 2014. 
  6. Présentation sur le site officiel du prolongement à l'ouest [Архівовано 5 вересня 2012 у Wayback Machine.], consulté le 26 juin 2012