Постойнска Яма

Постойнска Яма
Постойнска Яма
словен. Postojnska jama; нім. Adelsberger Grotte
	Сталагміт «Білий діамант» — символ печери
Характеристики
Тип	карстова
Гірські породи	вапняк
Відвідування
Освітлення	так
Вебсайт	postojnska-jama.eu
Розташування
	45°46′58″ пн. ш. 14°12′13″ сх. д. / 45.78276° пн. ш. 14.20366° сх. д.
Країна	Словенія
Регіон	Постойна
Карти розташування
	Постойнска Яма у Вікісховищі

Посто́йнска Я́ма (словен. Postojnska jama; нім. Adelsberger Grotte) — система карстових печер завдовжки 20 570 м на плато Крас, знаходиться поблизу міста Постойна в Словенії в регіоні Нотрансько-крашка. Найдовша система печер в Словенії і один з найвідвідуваніших туристами місць у цій країні, з XIX століття оснащене електроосвітленням і залізницею.

Печера була утворена водами річки Пивка, яка протікає по печері протягом 800 м. Всередині увесь рік тримається температура близько 10 °С. 5,3 км печери відкрито для відвідування — це найбільша протяжність відкритого для відвідування туристами печерного простору в світі.

Історія

Печера вперше описана в XVII столітті бароном Янезом Вайкардом Вальвазором. Докладні дослідження і відкриття нових територій печери були зроблені Лукою Чехом в 1818 році, який готував печеру до відвідування першим імператором Австрії Францом II.

У 1819 році печера була відкрита для загального відвідування і Чех став першим офіційним туристичним гідом. Електричне освітлення печери було проведено в 1884 році, навіть раніше ніж в самій Любляні, столиці Крайни, за наказом імператора Франца Йосифа, який відвідував печеру двічі. Для прийому Габсбургів перед входом до печери був збудований розкішний Пред'ямський палац (нині відданий під ресторан).

У роки Першої світової війни через печеру в тил австрійців за допомогою інженерів пройшло ціле військове з'єднання італійської армії.

У 1872 році була прокладена перша в світі печерна залізниця, вагонетки якої спочатку штовхалися гідами, а на початку XX століття був встановлений газовий локомотив. Після 1945 року локомотив був замінений на електричний. У так званому концертному залі всередині печери здавна проводяться музичні заходи (наприклад, в 1930 році тут дав два концерти театр «Ла Скала»^[1]).

Примітки

↑ Aspects of the History of Slovene Karst (1545–2008). Založba ZRC. 01 січня 2010. Процитовано 19 лютого 2025.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)

Геоморфологія Словенія Спелеологія

[1] Aspects of the History of Slovene Karst (1545–2008). Založba ZRC. 01 січня 2010. Процитовано 19 лютого 2025.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)

[1]