Перейти до вмісту

Постойнска Яма

Координати: 45°46′58″ пн. ш. 14°12′13″ сх. д. / 45.78276° пн. ш. 14.20366° сх. д. / 45.78276; 14.20366
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Постойнска Яма
словен. Postojnska jama
нім. Adelsberger Grotte
Сталагміт «Білий діамант» — символ печери
Характеристики
Типкарстова
Гірські породивапняк
Відвідування
Освітленнятак
Вебсайтpostojnska-jama.eu Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування
45°46′58″ пн. ш. 14°12′13″ сх. д. / 45.78276° пн. ш. 14.20366° сх. д. / 45.78276; 14.20366
Країна Словенія Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонПостойна Редагувати інформацію у Вікіданих
Карти розташування
Постойнска Яма. Карта розташування: Словенія
Постойнска Яма

Мапа

CMNS: Постойнска Яма у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Концертний зал

Посто́йнска Я́ма (словен. Postojnska jama; нім. Adelsberger Grotte) — система карстових печер завдовжки 20 570 м на плато Крас, знаходиться поблизу міста Постойна в Словенії в регіоні Нотрансько-крашка. Найдовша система печер в Словенії і один з найвідвідуваніших туристами місць у цій країні, з XIX століття оснащене електроосвітленням і залізницею.

Печера була утворена водами річки Пивка, яка протікає по печері протягом 800 м. Всередині увесь рік тримається температура близько 10 °С. 5,3 км печери відкрито для відвідування — це найбільша протяжність відкритого для відвідування туристами печерного простору в світі.

Історія

[ред. | ред. код]

Печера вперше описана в XVII столітті бароном Янезом Вайкардом Вальвазором. Докладні дослідження і відкриття нових територій печери були зроблені Лукою Чехом в 1818 році, який готував печеру до відвідування першим імператором Австрії Францом II.

У 1819 році печера була відкрита для загального відвідування і Чех став першим офіційним туристичним гідом. Електричне освітлення печери було проведено в 1884 році, навіть раніше ніж в самій Любляні, столиці Крайни, за наказом імператора Франца Йосифа, який відвідував печеру двічі. Для прийому Габсбургів перед входом до печери був збудований розкішний Пред'ямський палац (нині відданий під ресторан).

У роки Першої світової війни через печеру в тил австрійців за допомогою інженерів пройшло ціле військове з'єднання італійської армії.

У 1872 році була прокладена перша в світі печерна залізниця, вагонетки якої спочатку штовхалися гідами, а на початку XX століття був встановлений газовий локомотив. Після 1945 року локомотив був замінений на електричний. У так званому концертному залі всередині печери здавна проводяться музичні заходи (наприклад, в 1930 році тут дав два концерти театр «Ла Скала»[1]).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Aspects of the History of Slovene Karst (1545–2008). Založba ZRC. 01 січня 2010. Процитовано 19 лютого 2025.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)