Любляна
Любляна словен. Ljubljana |
|||
---|---|---|---|
— Місто — | |||
Місто Любляна Mesto Ljubljana |
|||
Вигляд міста з висоти пташиного польоту | |||
|
|||
Координати: 46°03′20″ пн. ш. 14°30′30″ сх. д. / 46.05556° пн. ш. 14.50833° сх. д. | |||
Країна | Словенія | ||
Перша згадка | 1112–1125 | ||
Статус міста | близько 1220 | ||
Уряд | |||
- Мер і губернатор | Зоран Янкович | ||
Площа | |||
- Повна | 163,8 км² | ||
Висота над р.м. | 298 м | ||
Населення (2010) | |||
- Усього | ▲ 271,885 | ||
- Густота | 1660/км² | ||
Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||
Поштовий код | 1000 | ||
Телефонний код(и) | 01 | ||
Автомобільний індекс | LJ | ||
Вебсайт: www.ljubljana.si | |||
Любляна словен. Ljubljana |
|||
Любляна[1][2] (словен. Ljubljana locally [ljuˈbljàːna] ( прослухати)[3], також локально [luˈblàːna], нім. Laibach Німецька: [ˈlaɪ̯bax], італ. Lubiana) — столиця та найбільше місто Словенії. Її географічний, культурний, науковий, економічний, політичний і адміністративний центр.
Упродовж усієї своєї історії, завдяки географічному положенню, місто було під впливом німецької, латинської та слов'янської культур.
Протягом століть Любляна була столицею історичної області Крайна[4], у XX столітті місто стало центром Словенії, незалежної з 1991 року.
Походження назви міста залишається невідомим. Найбільш прийнятною науковою гіпотезою є те, що місто було назване на честь річки Любляниці, яка протікає через нього. За словами лінгвіста Сільвіо Торкара, назва Любляниці походить від старослов'янського слова Ljubovid[5]. За іншою гіпотезою, ім'я Любляниці походить від латинського alluviana, а саме від слова eluvio, що означає затоплення[6].
У середньовіччі і річка, і місто мали назву Laibach. Це ім'я, отримане зі старонімецької, радше означає «стояча вода, що викликає повені». Ця назва офіційно використовувалася до 1918 року[7].
Символом міста є Люблянський дракон. Він символізує силу, мужність і велич. Він зображений на верхній частині вежі Люблянського замку на гербі Любляни.
Є кілька пояснень про походження Люблянського дракона. Згідно з грецькою легендою, аргонавти під час повернення додому після викрадення Золотого руна знайшли велике озеро, оточене болотами між сучасними містами Врхника і Любляна. Саме там, Ясон вразив чудовисько. Цей монстр став драконом, який сьогодні присутній на гербі та прапорі міста[8].
Історично більш правдоподібно, що дракон був прийнятий від святого Георгія, який був покровителем каплиці Люблянського замку, побудованого у XV столітті. За легендою про святого Георгія, дракон представляє старе спадкове язичництво, подолане християнством.
Згідно з іншим поясненням, пов'язаним з другим, дракон був спочатку тільки художнім оформленням над гербом міста. У епоху бароко, він став частиною герба.
Приблизно у 2000 до н. е. болота нинішньої Любляни були заселені людьми, що мешкали в будинках на палях. Ці люди займалися мисливством, ловлею риби та примітивним сільським господарством. Для того, щоб обійти болота, вони використовували дерев'яні каное. Пізніше область лишалася пунктом транзиту для численних племен і народів, серед них змішана нація кельтів та іллірійців, названа Iapydes[en], і потім у III столітті до н. е. кельтське плем'я, Тевриски[9].
Приблизно в 50 році до н. е. римляни побудували військову табірну стоянку, яка пізніше стала постійним угрупованням під назвою Iulia Aemona (Емона)[10]. Цей форт був окупований Легіоном XV «Аполлінаріс»[11]. У 452 році він був зруйнований гунами за наказом Аттіли[10], і пізніше остготів і лангобардів[12]. Форт Емона мав 5000—6000 жителів і відігравав важливу роль у багатьох битвах. Його оштукатурені цегляні будинки, пофарбовані в різні кольори, були підключені до дренажної системи[10]. У VI столітті туди переїхали предки словенців. У IX столітті словенці потрапили під франкське домінування, зазнаючи частих угорських набігів[13].
Найстаріша згадка про Любляну надписана на аркуші пергаменту Nomina defunctorum (назва мертвого), який зберігається в архіві собору в Удіне. Він датується періодом з 1112 до 1125. Згаданий серед покійного адвокат Радолф, який дарував канон з 20 фермами біля замку Любляни (castrum Leibach)[14][15]. Коли саме Любляні було надано права міста не відомо[14], але це було не пізніше, ніж у 1220 році[16]. У XIII столітті місто складалося з трьох районів: Старої площі (словен. Stari trg), Нової площі (словен. Novi trg) і «Міста» (словен. Mesto) (навколо собору)[14].
У 1270 році Крайна і, зокрема, Любляна були завойовані Отакаром II, королем Богемії[13], коли він, своєю чергою, зазнав поразки від Рудольфа I[12]. Останній узяв місто в 1278 році[13]. Перейменоване у Laibach, воно належало Габсбургам до 1797 року[12].
У XV столітті Любляна стала відомою через мистецтво. Після землетрусу в 1511 році місто було перебудоване в стилі Ренесанс і навколо нього була побудована нова стіна[17]. У XVI столітті чисельність населення досягла 5 тис. осіб, 70 % з яких розмовляли словенською мовою[17].
Клімат Любляни | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 14 | 19 | 23 | 30 | 31 | 38 | 39 | 35 | 31 | 29 | 20 | 16 | 39 |
Середня температура, °C | 2 | 5 | 10 | 15 | 20 | 24 | 27 | 26 | 22 | 15 | 8 | 4 | 15 |
Середній мінімум, °C | −4 | −4 | 0 | 4 | 9 | 12 | 14 | 14 | 11 | 6 | 2 | −1 | 5 |
Норма опадів, мм | 88 | 89 | 76 | 98 | 121 | 133 | 113 | 127 | 142 | 151 | 131 | 114 | 1383 |
Джерело: worldweather.org |
Любляна — розвинене промислове місто. У місті й передмістях розташовані підприємства машинобудування, хімічної, фармацевтичної, текстильної, харчової, шкіряно-взуттєвої, деревообробної, паперової та поліграфічної промисловості. Інтенсивно розвивається туризм.
У місті розташовані Словенська академія наук і мистецтв, університет. Ботанічний сад Любляни, заснований у 1810 році, є найстарішим ботанічним садом у південно-східній Європі.
Аеропорт Любляни розташований за 26 км на північний захід від міста, має рейси до багатьох європейських міст. Авіакомпанії, що здійснюють рейси: Adria Airways, Air France, Air Serbia, easyJet, Finnair, Montenegro Airlines, Wizz Air та Turkish Airlines. Ці напрямки переважно є європейськими[18]. Цей аеропорт замінив перший аеропорт Любляни, який працював протягом 1933—1963 років[19][20].
Люблянський залізничний вузол є складовою Пан'європейського залізничного коридору V (найшвидше сполучення між Північною Адріатикою та Центральною та Східною Європою)[21] та X (що сполучає Центральну Європу з Балканами)[22] та основні європейські лінії (E65, E69, E70)[23]. Усі міжнародні потяги, що прямують Словенією, зупиняються там[24]. У Любляні є шість пасажирських станцій та дев'ять платформ[25]. Головна пасажирська станція — Любляна. Залізнична станція Любляна-Мосте — найбільша товарна станція. Станція Любляна-Залог має найбільшу горловину станції. Наприкінці 2006 року[26] було введено в дію фунікулер Люблянського замку. Також у Любляні є декілька промислових залізниць[27].
У 2010 році в місті налічувалося 10 театрів, 14 музеїв, 56 галерей, 4 професійних оркестрів. Найбільші зібрання історичних і художніх цінностей зберігаються в Національному музеї (заснований в 1821 році) і Національній галереї (заснована в 1918 році). Серед інших великих установ культури: Симфонічний оркестр Словенської філармонії та Словенський національний театр опери та балету. Національна й університетська бібліотека Словенії — найбільша наукова бібліотека країни, була заснована 1774 року.
- Люблянський замок
- Неботичник
- Люблянський університет
- Національна й університетська бібліотека Словенії
- Парк Тіволі
- Міжнародний центр графічного мистецтва (Любляна)
- Пезаро, Італія (16 березня 1964)
- Парма, Італія (11 квітня 1964)
- Хемніц, Німеччина (17 жовтня 1966)
- Братислава, Словаччина (4 березня 1967)
- Сус, Туніс (27 липня 1969)
- Вісбаден, Німеччина (30 березня 1977)
- Тбілісі, Грузія (7 жовтня 1977)
- Леверкузен, Німеччина (30 серпня 1979)
- Ріка, Хорватія (23 жовтня 1979)
- Ченду, КНР (25 жовтня 1981)
- Відень, Австрія (14 липня 1999)
- Атени, Греція (1 березня 2000)
- Москва, Росія (20 травня 2000)
- Загреб, Хорватія (21 лютого 2001)
- Сараєво, Боснія і Герцеговина (24 січня 2002)
- Мардін, Туреччина (8 квітня 2003)
- Брюссель, Бельгія (28 квітня 2004)
- Скоп'є, Північна Македонія (23 квітня 2007)
- Йосип Броз Тіто — лідер Югославії, помер тут у лікарні[28].
- Майда Врховник (1922—1945) — словенська партизанка, Народний герой Югославії.
- Ернст Моро (1874—1951) — австрійський лікар і педіатр, який перший у західній медицині описав рефлекс немовлят, названий на його честь рефлексом Моро
- Від Печьяк (1929—2016) — словенський письменник-фантаст, психолог, уродженець Любляни.
- Луїза Песяк — словенська письменниця, поетеса й перекладачка.
- Елеонора Єнко Гроєр — перша професійна словенська лікарка.
- Славой Жижек (*1949) — словенський психоаналітик лаканівської школи, марксистський соціолог, філософ, та культуролог.
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Slovenski pravopis 2001 - Inštitut za slovenski jezik Frana Ramovša ZRC SAZU in Slovenska akademija znanosti in umetnosti - izid poizvedbe. bos.zrc-sazu.si. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- ↑ Mehle Mihovec, Barbka (19 березня 2008). Kje so naše meje? [Where are our borders?]. Gorenjski glas (Slovene) . Gorenjski glas. Архів оригіналу за 31 травня 2008. Процитовано 7 серпня 2009.
- ↑ O nastanku in pomenu krajevnega imena Ljubljana in njegove nemške oblike Laibach [On the Origin and the Meaning of the Place Name Ljubljana and its German form Laibach] (PDF). Glasilo Mestne občine Ljubljana (Slovene) . Ljubljana City Municipality (8, 9). September 2008. ISSN 1318-797X. Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2011. Процитовано 23 січня 2011.
- ↑ O izvoru ali etimologija imena Lublana (Ljubljana) [On the Origin or the Etymology of the Name Lublana (Ljubljana)] (Slovene) . Promin.si. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
- ↑ Avtor: visitljubljana.si. O Ljubljani - Novinarji - Visit Ljubljana. Visitljubljana.si. Архів оригіналу за 29 грудня 2009. Процитовано 25 січня 2010.
- ↑ Dragon, the Symbol of Ljubljana. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
- ↑ First settlers. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
- ↑ а б в The Times of Roman Emona. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
- ↑ (фр.) Hildegard Temporini and Wolfgang Haase, Aufstieg und Niedergang der römischen Welt. de Gruyter, 1988. ISBN 3-11-011893-9. Google Books, p.343 [Архівовано 2 березня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Daniel Mallinus, La Yougoslavie, Éd. Artis-Historia, Brussels, 1988, D/1988/0832/27, p. 37-39.
- ↑ а б в Ljubljana in the Middle Ages. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
- ↑ а б в Darinka Kladnik (October 2006). Ljubljana Town Hall (PDF). Ljubljana Tourist Board. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
- ↑ Peter Štih (2010). Castrum Leibach: the first recorded mention of Ljubljana and the city's early history: facsimile with commentary and a history introduction. City Municipality of Ljubljana. ISBN 9789616449366.
- ↑ Marija Verbič (1967). 700 let Novega trga v mestu Ljunbljani. Kronika: časopis za slovensko krajevno zgodovino. Т. 15, № 2. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
- ↑ а б Renaissance and Baroque. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
- ↑ Aerodrom Ljubljana, d.d. Архів оригіналу за 16 September 2008. Процитовано 31 липня 2008.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ 7622: Ljubljana – Staro letališče [Ljubljana: The Old Airport]. Register of the Cultural Heritage of Slovenia (Slovenian) . Ministry of Culture, Slovenia. Архів оригіналу за 6 July 2012. Процитовано 16 січня 2011.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ Staro Ljubljansko letališče: Zgodovina [The Old Ljubljana Airport: History] (Slovenian) . Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 16 січня 2012.
- ↑ Slovenia, a Country at the Crossroads of Transport Links. Government Communication Office, Republic of Slovenia. November 2000. Архів оригіналу за 8 July 2012.
- ↑ Siarov, Veselin. Ahmed, Moustafa (February 1999). Corridor X – Case Study (PDF). 1. CODE–TEN. Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2013. Процитовано 16 липня 2017.
- ↑ Pšenica, Peter. Pangerc, Jože (December 2007). Extent of PRI. Network Statement of the Republic of Slovenia 2009. с. 25. Архів оригіналу за 8 February 2012.
- ↑ LUZ, d. d. (March 2010). Državni prostorski načrt za Ljubljansko železniško vozlišče [The National Space Plan for the Ljubljana Rail Hub: Draft] (PDF) (Slovenian) . Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2012. Процитовано 16 липня 2017.
- ↑ Brkić, Tanja (7 серпня 2008). SŽ: Železniška postajališča niso zadovoljivo opremljena [SŽ: The Railway Stops are Not Adequately Fitted]. Dnevnik.si (Slovenian) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 липня 2017.
- ↑ Urban Rail (30 січня 2007). Ljubljana's funicular tram. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 13 вересня 2009.
- ↑ 0800.03: Imenik železniških postaj, daljinar in kažipot za prevoz blaga po progah SŽ [0800.03: The Directory of Railway Stations, Fare Scales and a Signpost for the Transport of Goods on the Rails of the Slovenian Railways] (PDF) (Slovenian) . Holding Slovenske železnice. 16 квітня 2004. Архів оригіналу (PDF) за 15 August 2012.
- ↑ Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна / Високий замок.— Львів, № 4 (5260) за 15-21 січня 2015.— С. 10.
- ljubljana.si
- туристична інформація про Любляну [Архівовано 3 серпня 2021 у Wayback Machine.] (укр.)
№ | Назва | Область | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Любляна Марибор |
1 | Любляна | Осреднєсловенська | 272 220 | Целє Крань | ||||
2 | Марибор | Подравська | 95 171 | ||||||
3 | Целє | Савинська | 37 520 | ||||||
4 | Крань | Горенська | 36 874 | ||||||
5 | Веленє | Савинська | 25 456 | ||||||
6 | Копер | Обално-крашка | 24 996 | ||||||
7 | Ново Место | Південно-Східна Словенія | 23 341 | ||||||
8 | Птуй | Подравська | 18 164 | ||||||
9 | Трбовлє | Осреднєсловенська | 15 163 | ||||||
10 | Камник | Осреднєсловенська | 13 644 |