Потенціометр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Європейське позначення потенціометра в схемах

Потенціо́метр (англ. potentiometer)—

  1. Прилад для вимірювання електрорушійної сили або зміни напруги (іноді — струму), або величин, функціонально пов'язаних з ними. Потенціометр у сукупності з відповідними перетворювачами може вимірювати електричний струм і потужність, температуру, тиск тощо. Потенціометр автоматичний (КСП) з термопарою широко використовується у системах контролю температури на теплотехнічних об'єктах підприємств.
  2. Резистор із трьома виводами, один із яких рухомий, що використовується, як дільник напруги.
    Здебільшого потенціометр це довгий провідник із повзунком посередині. Електричний струм проходить між кінцевими контактами, а потрібна споживачеві напруга знімається з повзунка, положення якого можна механічно змінювати.
    Потенціометр можна також використовувати як змінний резистор, використовуючи тільки два виводи — один із кінцевих і повзунок.
  3. Прилад для вимірювання величини окисно-відновного потенціалу вод. Застосовуються йонометр И-102, pH-метри — мілівольтметри П-4 та П-6, потенціометр ППМ 03 1М та ін.

Дивіться також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.