Правила Полінга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Правила Полінга — два кристалохімічних закони про структуру кристалів.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Правила Полінга вперше сформульовані Лайнусом Полінгом.

Багато кристалів мають структуру на основі двох дуже ретельних упаковок: щільна кубічна упаковка і щільна гексагональна упаковка. При цьому щільну упаковку формують великі іони, і зазвичай це виявляються аніони, а дрібні іони розташовуються в порожнинах трьох типів: в октаедричного, тетраедричного і трикутних позиціях.

Правила Полінга прості і логічні, але вони узагальнюють закономірності, які виконуються на більшості структур, і приносять велику користь у вивченні кристалів.

Перше правило Полінга[ред. | ред. код]

Перше правило Полінга говорить, що в щільної упаковки великі (якщо відношення радіуса катіон а до аніон у більше 0,414) катіони розташовуються в октаедричних пустотах, менші катіони займають тетраедричних позиції (відношення радіусів від 0,414 до 0,215), і дрібні (менше 0,215) трикутні.

Друге правило Полінга[ред. | ред. код]

Друге правило Полінга вимагає, щоб в стабільній структурі дотримувався локальний баланс валентностей, тобто сума валентних зусиль (відношення валентності атома до його координаційному числу) всіх найближчих сусідів даного атома була б рівна або приблизно рівна його власній валентності. Це правило робить малоймовірним заповнення позицій з великим відхиленням від локального балансу (більше 10-20 %).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Linus Pauling: Die Natur der Chemischen Bindung. Nachdruck der 3. Auflage. Verlag Chemie, Weinheim. 1973, ISBN 3-527-25217-7. S. 507 ff.
  • Ulrich Müller: "Anorganische Strukturchemie." 4., durchgesehene Auflage. B.G. Teubner Verlag, Wiesbaden. 2004, ISBN 3-519-33512-3, S. 59 ff.