Презумпція добросовісності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Презумпція добросовісностіпрезумпція, що використовується в цивільному та податковому праві.

Згідно зі статтею 12 Цивільного кодексу України добросовісність учасників цивільних відносин припускається, якщо інше не встановлено судом.

Презумпція добросовісності платника податків застосовується тільки частково, оскільки сплата податків є доволі формалізованою і легко перевірюваною процедурою. Тому, добросовісністю платника податків є незнання про факти, що не могли бути відомі платнику податків, наприклад, незнання про те, що контрагент платника податків ухиляється від сплати податків.

Добросовісність у податковому праві є необхідною умовою відстоювання прав платника податків.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бабін І. І. Презумпції та фікції в податковому праві. Навчальний посібник. — Чернівці : Рута, 2009. — С. 32—59.