Прикмета

Прикмета  — відмітна ознака якихось явищ чи предметів, з наявністю яких передбачаються подальші події. Прикмети передбачають зв'язок між двома подіями, коли одне з них відбувається як факт, а друге – як наслідок. Деякі прикмети не мають реального підґрунтя до передбачення подій по ним, але в той же час значна частина прикмет має в тій чи іншій мірі реальне підґрунтя. Як правило, до прикмет відносяться ті тлумачення, які базуються на колективному досвіді і фіксуються в колективній пам'яті. Прикмети існують здавна в багатьох культурах і цивілізаціях.

Погодні прикмети

Напередодні грози багато тварин і комахи змінюють поведінку. Жаби вистрибують з води на берег, квакають голосніше і глухо. Прагнуть виповзти на берег і прісноводні раки.

За кілька годин до настання грози зникають стрижі, а горобці і кури збираються групами і приймають пилові «ванни». Змовкають голоси співочих птахів, зате крики качок і чайок стають більш пронизливими. Перед негодою голуби і ластівки літають дуже низько, а ворони, навпаки, піднімаються вище.

Вірна ознака наближення грози – відсутність бджіл, сонечок і метеликів кропивниць. Про швидку зміну погоди свідчать закриті входи мурашників. А дощові черв’яки, навпаки, намагаються вибратися на поверхню землі, щоб врятуватися від затоплення.

Див. також

• Приказка

Посилання

• Прикмети, признаки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1490-1491. — 1000 екз.
• Прикмета // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 270-271.