Прикмета
Прикмета — відмітна ознака якихось явищ або предметів, з наявністю яких можна передбачити подальші події[1]. Прикмети передбачають певний, зв'язок між двома якимись подіями, коли одне з них відбувається як факт, а друге в свою чергу – як наслідок[2]. Деякі прикмети не мають свого реального підґрунтя до передбачення певних подій по ним, але у той же час значний відсоток прикмет має у тій чи іншій мірі своє реальне підґрунтя. Як правило, до прикмет відносяться саме ті тлумачення, які базуються на колективному досвіді та фіксуються в колективній пам'яті. Прикмети існують здавна в багатьох культурах і цивілізаціях[3].
Напередодні грози чимало тварин і комах змінюють поведінку. Жаби стрибають з води на берег, починають квакати голосніше і глухо. Також прісноводні раки прагнуть виповзти на берег водойм.
За кілька годин перед грозою зникають стрижі, а горобці та кури збираються у групи та приймають пилові «ванни». Змовкають співочі птахи, але крики качок та чайок стають більш пронизливішими. Перед негодою голуби та ластівки літають дуже низько, а ось ворони, навпаки, піднімаються вище.
Вірною ознакою наближення грози є відсутність бджіл, сонечок та метеликів кропивниць. Мурахи закривають входи до мурашників. Але дощові черв’яки, навпаки, намагаються виповзти на поверхню землі, щоб не потонути.[4]
- ↑ Академічний тлумачний словник української мови: прикмета. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 18 січня 2017.
- ↑ Народні прикмети - вірити чи ні?[недоступне посилання]
- ↑ Вікіцитати: прикмета. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Як наші пращури визначали погоду на основі спостережень за тваринами. zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
- Прикмети, признаки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1490-1491. — 1000 екз.
- Прикмета // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 270-271.