Проба дорогоцінного металу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Проба дорогоцінного металу -

1) Державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. У деяких країнах як стадарт вимірювання проби використовується карат. Відповідність між пробами у тисячних вагових одиницях, та каратах подана у таблиці:

У
каратах
У тисячних
частках
У
каратах
У тисячних
частках
24 1000 12 500.0
23 958.3 11 458.3
22 916.7 10 416.7
21 875.0 9 375.0
20 833.3 8 333.3
19 791.7 7 291.7
18 750.0 6 250.0
17 708.3 5 208.3
16 666.7 4 166.7
15 625.0 3 125.0
14 583.3 2 83.0
13 541.7 1 41.7
В Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються такі проби: платина — 950 (дев'ятсот п'ятдесята); золото — 333 (триста тридцять третя) — 375 (триста сімдесят п'ята) — 500 (п'ятисота) — 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята) — 750 (сімсот п'ятдесята); срібло — 750 (сімсот п'ятдесята) — 800 (восьмисота) — 830 (вісімсот тридцята) — 875 (вісімсот сімдесят п'ята) — 925 (дев'ятсот двадцять п'ята) — 960 (дев'ятсот шістдесята) паладій — 500 (п'ятисота) — 850 (вісімсот п'ятдесята). Допускається виготовлення виробів із золота проби 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) підприємствами побутового обслуговування населення та громадянами-підприємцями.

2) Кількісний вміст золота, срібла, платини чи паладію в лігатурному сплаві, з якого виготовляються ювелірні вироби, зубопротезні диски, монети тощо. Благородні метали через низьку твердість (за шкалою Мооса для золота 2,5; срібла — 2,7; платини — 4,3; паладію — 4,8) не можуть у чистому вигляді використовуватись для виготовлення виробів. Проби сплавів благородних металів у метричній системі: 1000, 958, 916, 875, 750, 583 (585), 375, 333. У каратній системі їм відповідають проби 24, 23, 22, 21, 18, 14, 12, 9, 8. Чистому золоту або ін. благородному металу відповідає 1000-а проба.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]