Паладій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Паладій (Pd)
Атомний номер 46
Зовнішній вигляд
простої речовини
сріблясто-білий,
м'ягкий, в'язкий,
ковкий метал
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
106,42 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 137 пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
803,5(8,33) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Kr] 4d10
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 128 пм
Радіус іона (+4e) 65 (+2e) 80 пм
Електронегативність
(за Полінгом)
2,20
Електродний потенціал 0
Ступені окиснення 4, 2, 0
Термодинамічні властивості
Густина 12,02 г/см³
Молярна теплоємність 0,244 Дж/(K моль)
Теплопровідність 71,8 Вт/(м К)
Температура плавлення 1825 K
Теплота плавлення 17,24 кДж/моль
Температура кипіння 3413 K
Теплота випаровування 372,4 кДж/моль
Молярний об'єм 8,9 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки кубічна
гранецентрована
Період ґратки 3,890 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая 275,00 K
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Commons-logo.svg Паладій (Pd) у Вікісховищі

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Паладій (англ. palladium, нім. Palladium n) — хімічний елемент. Символ Pd, номер у періодичній системі — 46, атомна маса — 106,4. Сріблясто-білий м'який і ковкий метал. Належить до платинових металів. Температура плавлення 1552 °C, кипіння — близько 2980 °C. Густина — 12,020 г/см3. Твердість за Брінеллем 480,05 ГПа, границя міцності при розтягненні — 181,42 МПа. Парамагнітний. У порівнянні з іншими платиновими металами менш стійкий до дії окисників. Паладій — рідкісний елемент, середній вміст у земній корі 1,3·10-6 % (за масою), в кам'яних метеоритах — 1·10-4 %. У природі паладій міститься в самородній платині, утворюючи з нею неврегульований твердий розчин. У паладистій платині його міститься 19—40 %, в паладистій станоплатині 17—21 %, в поліксені — до 6 %, в фероплатині — до 13 %, в іридистій платині — до 4 %. Мінерали, що містять паладій — брегіт, звягінцевіт, висоцькіт і інші. Всі мінерали паладію утворюються на великих глибинах при високих температурах і тиску. Паладій зустрічається у вигляді домішки у сульфідах і силікатах ультраосно́вних і осно́вних порід. Підвищена концентрація паладію спостерігається в манґанових рудах і фосфоритах.

Історія[ред.ред. код]

Відкритий В. Волластоном у 1803 р.

Походження назви[ред.ред. код]

Від назви астероїда 2 Паллада.

Отримання[ред.ред. код]

Виробництво паладію у світі у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2005 році порівняно з лідером Росією (100% = 143 тони)

Паладій добувають з корінних або розсипних родовищ платинових і комплексних руд.

Застосування[ред.ред. код]

Застосовують паладій і його сплави в електротехніці, медицині, ювелірній справі, в хімічній промисловості — як каталізатор. З паладію і його сплавів виготовляють медичні інструменти, деталі кардіостимуляторів, зубні протези; У деяких країнах незначна кількість паладію використовується для отримання цитостатичних препаратів — у вигляді комплексних сполук, аналогічно цис-платини.

Паладій

Біологічна роль[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]