Промислова класифікація вугілля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ПРОМИСЛОВА (ТЕХНОЛОГІЧНА) КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ, (рос. промышленная (технологическая) классификация угля, industrial англ. (technological, commercial) coal classification, нім. industrielle (technologische) Kohlenklassifikation f – класифікація, яка передбачає поділ вугілля на різноманітні технологічні марки, групи та підгрупи в залежності від їх фізико-хімічних властивостей та напрямки використання для технологічних або енергетичних цілей.

Сучасна вітчизняна П.к.в. (ДСТУ 3472-96) базується на таких параметрах вугілля: вихід летких речовин на беззольну масу Vdaf(%), загальна вологість Wr
t
(%) та товщина пластичного шару Y(мм). За цими параметрами розрізняють такі марки вугілля:

  • буре,
  • довгополуменеве,
  • газове,
  • жирне,
  • коксівне,
  • піснувате спікливе,
  • пісне,
  • антрацит .

В інших національних класифікаціях подається детальніший розподіл з виділенням марок, груп та підгруп вугілля. При цьому в ряд класифікаційних параметрів також включають індекс Рога, петрографічні характеристики вугілля та показник анізотропії антрациту.

  • У класифікації Грюнера, поширеній в зарубіжних європейських країнах, прийняті такі основні параметри: елементний склад, вихід і властивості нелеткого залишку.
  • У США викопне вугілля поділене на 4 класи: лігніти, суббітумінозне і бітумінозне вугілля, антрацити. У кожному класі виділено групи для лігнітів і неспікливого (суббітумінозного) вугілля за величиною вищої питомої теплоти згоряння беззольного вугілля, а для вугілля, що спікається (бітумінозного), і антрацитів, – за вмістом зв’язаного вуглецю і виходом летких речовин.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]