Пронь Леся Михайлівна
Леся Михайлівна Пронь | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Ім'я при народженні | Леся Михайлівна Луців | |||
Народилася | 24 липня 1958 (65 років) с. Михальче, Городенківський район, Івано-Франківська область | |||
Громадянство | ![]() | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | поетеса | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Сайт: lesyapron.jimdo.com | ||||
| ||||
Леся Михайлівна Пронь (нар. 24 липня 1958, с. Михальче, Городенківський район, Івано-Франківська область) — українська поетеса, прозаїк, пише для дорослих і дітей. Лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Леся Мартовича (2014). Лауреат літературної премії «Благовіст» (2019). Лауреат літературної премії ім. Платона Воронька (2019). Член Національної спілки письменників України.
У 1981 році закінчила Київський державний театральний інститут імені І. К. Карпенка-Карого (курс народного артиста А. Є. Гашинського).
Поетка, співавторка багатьох дитячих книг.
Друкувалася в газетах «Українське слово», «Наша віра», «Край», «Хрещатик», «За київським часом» та ін.; альманахах «Сонячна Мальвія» (2005), «Радосинь — 20» (2012), «Радосинь — 23» (2015), Нескорена Україна" (книги перша, друга, третя, четверта), "Поміж повітряних тривог" (2023), "Затишна мамина казка" (2021), літературно-мистецькому та краєзнавчому альманасі "Ямгорів", у журналі "Київ" (грудень 2023), а також у часописах для дітей «Мамине сонечко», «Маленький Розумник», «Маленька Фея та сім гномів», «Малятко», «Джміль», «Ангелятко», «Пізнайко», «Колобочок», "На крильцях Ангела" та в місячнику "Веселка" Союзу русинів-українців у місті Пряшеві (Словаччина).
У співпраці з Миколою Ведмедерею створила понад два десятки пісень для дорослих і дітей. Композитор Володимир Ізотов поклав на музику тексти дитячих віршів «Зозуля», «Чудотворець Миколай», «Великоднє свято». Колискові Лесі Пронь озвучені професійними вокалістами й відтворені через QR-код у книжці "Мамина ласка" (видавництво "Рідна мова", 2019 рік).
- «Плетениця долі» (Київ, ВЦ «Просвіта», 2010)
- «Круговерть» (Київ, ВЦ «Просвіта», 2011)
- «У купелі вітрів» (Київ, «Євшан-зілля», 2015)
- «Доріг магічна загадковість» (Київ, Паливода А.В., 2023)
- колективна збірка «Свійські тварини. Дикі тварини» книжка-панорама (видавництво «Казка», 2009)
- «День усміхається» (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2011)
- «На крилах року» (Київ, видавництво «Авіаз», 2013)
- «Подарунок сонечка» (Київ, видавництво «Авіаз», 2018)
- «Чути дзвоники святкові» (Київ, видавництво «Авіаз», 2019)
- «Країна бджіл» казка (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2022)
- «Чарівна пір’їнка» казки (Тернопіль, видавництво «Підручники і посібники», 2024)
- Олександр Хмельовський. «У плині вічності» — Передмова у книжці Лесі Пронь «У купелі вітрів».
- Тарас Гросевич. «Поезія дає мені наснагу жити»: інтерв'ю з Лесею Пронь // Газета «Край» № 35 (1267), 4 вересня 2014.
- Леся Пронь. "Містика і реальність у музиці слова" (Рецензія на книгу Інни Ковальчук "(Не) бувальщини", "Українська літературна газета", №3 (321), 11 лютого 2022року).
- Леся Пронь. "Дарунок любові" (Рецензія на книгу Інни Ковальчук "Даринка", "Українська літературна газета", №21 (313), 22 жовтня 2021 року).
- Персональний сайт Лесі Пронь;
- Дитяча письменниця Леся Пронь: Мамині колискові — це магічний код.;
- Леся Пронь;
- Леся Пронь — «Павучок», «Коник і Жук». Веселі віршики про комах.;
- НСПУ оголосила лауреатів премії «Благовіст».
- https://lesyapron.jimdofree.com/
- https://www.facebook.com/gurtyk/photos/пронь-леся-михайлівна-українська-письменниця/354063898849142/
- Леся Пронь - ЦРБ ім.П.А.Загребельного