Пропіонати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пропіона́ти (відомі також як пропаноа́ти) — солі або естери пропіонової кислоти.

Солі пропіонової кислоти[ред.ред. код]

Лужні і лужноземельні солі пропіонової кислоти добре розчинні у воді і не розчиняються у органічних розчинниках.

До поширених солей пропінової кислоти належать пропіонат натрію, пропіонат кальцію, пропіонат калію, пропіонат амонію.

Естери пропіонової кислоти[ред.ред. код]

Естери пропіонової кислоти утворюються при взаємодії пропіонової кислоти зі спиртом. При цьому утворюються метиловий, етиловий, пропіловий, бутиловий, пентиловий, гексиловий, бензиловий, фенетиловий, феніловий та інші естери пропіонової кислоти.[1]

Естери погано розчиняються у воді, але добре змішуються з органічними розчинниками.

Токсичність[ред.ред. код]

Ймовірний механізм надходження ефірів пропіонової кислоти через шкіру з наступним розвитком інтоксикації (малоймовірний при незначних концентраціях).[2] Ефіри пропіонової кислоти вважаються отрутами політропної і паренхіматозної дії.[2] В організмі під впливом ферментів пропіонати гідролізуються з утворенням пропіонової кислоти та спирту. Пропіонова кислота включається у цикл Кребса і повністю перетворюється в організмі з утворенням води і вуглекислого газу. Вона не є токсичною для організму. Характер, місце і сила дії пропіонатів на організм залежать від швидкості гідролізу.

Застосування[ред.ред. код]

Широко використовуються як розчинники і екстрагуючі засоби, добавки до лаків і клеїв на основі синтетичних смол, а пропіонати з приємним інтенсивним запахом використовуються як есенції в парфумерії та харчовій індустрії.[3] Солі натрію, кальцію, калію застосовуються як консерванти у харчових продуктах в Європейському Союзі (Е 280—283) та Україні.

Пропіонати також знаходять застосування у виробництві пестицидів для знищення бур'янів — гербіцидів (феноксапроп-пара-етил, флуазифоп-пара-бутил, хізалафоп-пара-етил).[2] Ці гербіциди є системної дії — вони акумулюються в тканинах наземної та підземної частини бур'янів і порушують синтез жирних кислот рослин, в результаті чого рослини гинуть.[2] Період напіврозпаду пропіонатів у ґрунті — близько тижня.[2]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Общая органическая химия: Пер. с англ. — М., 1983. — Т. 4. — С. 332–335, 408–526.
  2. а б в г д Ткачишин В. С. Отруєння ефірами пропіонової кислоти // Медицина невідкладних станів: Науковий журнал. — № 5(44), 2012
  3. Яды, противоядия и помощь при отравлениях / А. А. Алтымышев, Е. П. Зотов, И. Г. Шевченко. — Фрунзе: Кыргызстан, 1983. — 137 с

Посилання[ред.ред. код]