Псамафа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Псамафа (дав.-гр. Ψαμάθη)
Міфологія: давньогрецька
Значення імені: «пісок»
Династія: Нереїди
Батько: Нерей
Мати: Доріда
Чоловік: Протей
Діти: Фок

Псамафа або Псамате (дав.-гр. Ψαμάθη[1]) — у давньогрецькій міфології німфа-нереїда. Псамафа була однією п'ятдесяти дочок-нереїд, яких народила океаніда Доріда морському богу Нерею.[2]

Згідно з міфом, Псамафа, бажаючи уникнути обіймів Еака, сина Зевса, перетворилася у тюленя. Але це перетворення їй не допомогло. Вона народила Еаку сина Фока, якого пізніше вбили його зведені брати Пелей і Теламон, сини Ендеїди.

Жага помсти змусила Псамафу наслати на Пелея жахливого болотного вовка. Коли Пелей і його дружина нереїда Фетіда зіткнулися віч-на-віч з вовком, той спробував стрибнути і вчепитися Пелею в горло. Фетіда зробила зловісні очі, висунула язик і перетворила вовка в камінь. За іншою версією міфу, Фетіда ублагала свою сестру Псамафу вгамувати гнів і вовк разом з одним із вбитих ним биків був перетворений в мармурову брилу.

Пізніше Псамафа вийшла заміж за мудрого морського бога-віщуна Протея і народила йому безліч синів і дочок-німф.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ovid Illustrated: The Renaissance Reception of Ovid in Image and Text.
  2. Овідій. Метаморфози, XI, 398.