Нерей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нерей
Батько Понт[1][2][3]
Мати Гея[1][3] або Тетія[2]
У шлюбі з Доріда[3]
Діти Галатея[4][5], Actaea[d], Аретуса, Agaue[d], Amatheia[d], Amphithoe[d], Apseudes[d], Asia[d], Autonoe[d], Beroe[d], Callianassa[d], Clio[d], Clymene[d], Cydippe[d], Cymatolege[d], Cymo[d], Cymodoce[d], Cymothoe[d], Dexamene[d], Doris[d], Doto[d], Drymo[d], Dynamene[d], Eione[d], Ephyra[d], Erato[d], Euagore[d], Eucrante[d], Eudore[d], Eulimene[d], Eunice[d], Glauce[d], Glauconome[d], Halie[d], Halimede[d], Hipponoe[d], Hippothoe[d], Iaera[d], Ianassa[d], Ianeira[d], Ligea[d], Limnoreia[d], Lycorias[d], Lysianassa[d], Maera[d], Melite[d][6], Proto[d], Nemertes[d], Nesaea[d], Opis[d], Orithyia[d], Phyllodoce[d], Polynome[d], Pontomedusa[d], Sao[d], Speio[d], Thaleia[d], Фетіда[3][7][8], Thoe[d], Xantho[d], Амфітріта[3][9][…], Панопея, Pherusa[d], Eurydice[d], Amphinome[d], Galene[d], Pronoe[d], Q3611665?, Nerites[d], Q3874857?, Псамафа, Каліпсо, Q58838290?, Q58840962?, Q59617288?, Q59661541?, Q59773387?, Dione[d], Evarne[d], Evmolpe[d], Evpompe[d] і Glavcothoe[d]

Нере́й (грец. Nereus) — морський дід, покровитель моряків, син Понта й Геї, батько нереїд. Як й інші морські божества, Н. був наділений даром віщування і міг прибирати різних постатей. Жив у срібному гроті Егейського моря, де сидів разом із своєю дружиною Дорідою на престолі. Показав Гераклові шлях до саду Гесперид після того, як герой зумів схопити його і вдержати, попри те, що Н. обертався на полум'я, воду тощо. Н. зображували бородатим дідом, що сидить на тритоні з водоростями в повіках та волоссі, з тризубцем у руці.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • а б Гесіод Θεογονία — 0700.
  • а б (unspecified title)
  • а б в г д Любкер Ф. Nereus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 914.
  • Любкер Ф. Galatea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 546.
  • Галатея // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIIа. — С. 888–889.
  • Любкер Ф. Melita // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 851.
  • Любкер Ф. Thetis // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1382–1383.
  • Н. О. Фетида // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLIа. — С. 939–940.
  • Любкер Ф. Amphitrite // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 82.
  • Амфитрита // Энциклопедический лексиконСанкт-Петербург: 1835. — Т. 2. — С. 172.