Пугачівка (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Пугачівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Рада/громада Ушомирська сільська рада
Код КОАТУУ 1822386005
Основні дані
Засноване 1818
Населення 193
Площа 1,516 км²
Густота населення 127,31 осіб/км²
Поштовий індекс 11571
Телефонний код +380 4142
Географічні дані
Географічні координати 50°52′07″ пн. ш. 28°24′00″ сх. д. / 50.86861° пн. ш. 28.40000° сх. д. / 50.86861; 28.40000Координати: 50°52′07″ пн. ш. 28°24′00″ сх. д. / 50.86861° пн. ш. 28.40000° сх. д. / 50.86861; 28.40000
Середня висота
над рівнем моря
187 м
Місцева влада
Адреса ради 11571, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Ушомир, вул. Березюка, 17, тел. 6-92-42
Карта
Пугачівка is located in Україна
Пугачівка
Пугачівка
Пугачівка is located in Житомирська область
Пугачівка
Пугачівка

CMNS: Пугачівка на Вікісховищі

Пугачі́вка — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 193 осіб.

Історія костьолу в селі Пугачівка[ред.ред. код]

З переказів мешканців шановного віку села Ново-Богушівка (1960-х років село Калинівка) Коросенського району, ще на початку 50-х років минулого століття стало відомо про появу костьолу на одній з віддалених околиць села Пугачівка, що знаходиться неподалік села Ушомир. Подія, пов'язана з появою цього костьолу, найвірогідніше сталася в 19-му столітті. Для уточнення року необхідно провести дослідження. А було це так. Шляхом на бричці їхала пані Браніцька. Чи то кучер не справився з керуванням, чи щось налякало тварин, але коні втратили керованість і «понесли», тобто побігли куди очі бачать. Часто бували випадки, коли бричка або віз — коли коні «несуть» --перекидалася, люди калічилися і навіть розбивалися на смерть. Пані Браніцька перелякалася і сказала, що там, де коні зупиняться і вона лишиться живою, побудує костьол. А вони тим часом швидко неслися по рівнинній частині, потім повернули в бік підвищення й лісу. Опинившись на вершині пагорба, за яким був різкий обрив і несла свої води тиха лісова річка Уж (Уш), розпашілі від бігу, коні зупинились. Пані Браніцька залишилася живою. Свою обіцянку вона виконала: на пагорбі з'явився красивий костьол. До цієї споруди щонеділі й у святкові дні приходило багато людей — українців та поляків. Приїзджали з навколишніх сіл люди своїми кіньми, застеливши вози кольоровими ряднами. Тут слухали проповіді, божественну органну музику, обмінювались досвідом господарювання. Костьол був діючим до наступу радянської влади на релігію і релігійні споруди в тридцяті роки 20 ст. З села Ново-Богушівка через ліс до костьолу вела ґрунтова дорога. Тепер вона майже заросла, але назва «костьольна» залишилася у пам'яті наступних поколінь і живе тепер. За більшовицької влади костьол перебудували під дитячий будинок-інтернат дітей-інвалідів з тяжкими невиліковними хворобами. Надії на відбудову костьолу мізерні, бо навколишні села занепали, в них доживають свій вік пенсіонери, молоді майже не лишилось.

Громада села[ред.ред. код]

В селі народились:

  • Капустін Григорій Якович (1902-1941) - випускник Комуністичного Університету у Харкові, завсектором пропаганди Волинського обкому партії у 1940-1941 рр., старший політрук, загинув у 1941 році під час боїв з підрозділами німецького вермахту поблизу села Количівка на Чернігівщині;

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.