Пуцикін Олексій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Вікторович Пуцикін
рос. Алексей Викторович Пуцыкин
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 15 листопада 1980(1980-11-15)
Лиманське, Роздільнянський район, Одеська область, УРСР, СРСР
Смерть 12 серпня 2008(2008-08-12) (27 років)
Джава, Грузія
(снайпер)
Поховання Псков
Громадянство Росія Росія
Alma Mater Рязанське повітряно-десантне командне училище
Військова служба
Приналежність Росія Росія
Рід військ ПДВ РФ
Формування
Війни / битви
Герой Російської Федерації
CMNS: Пуцикін Олексій Вікторович у Вікісховищі

Олексій Вікторович Пуцикін (15 листопада 1980, Лиманське, Одеська область, УРСР — 12 серпня 2008, Джава) — російський офіцер українського походження. Старший лейтенант ПДВ РФ, Герой Російської Федерації (посмертно).

Біографія[ред. | ред. код]

Син військовослужбовця. З 1995 року жив у селі Вязьма-Брянська Вяземського району Смоленської області, де у 1998 році закінчив середню школу.

З 1998 по 2003 курсант Рязанського повітрянодесантного командного училища, після закінчення якого був направлений на службу до 76-ї десантно-штурмової дивізії де був призначений командиром взводу 234-го парашутно-десантного полку. У його складі з 11 лютого по 10 грудня 2004 року перебував у відрядженні в Чечні.

В серпні 2008 брав участь у вторгненні в Грузію. Заступник командира з озброєння 4-ї десантно-штурмової роти свого полку.

12 серпня 2008 року у складі російської колони прямував до Цхінвалі. У районі селища Джава колона зазнала штурмового удару грузинської авіації. Від попадання снаряда спалахнула БМД, де знаходився Пуцикін, але той залишився живим і пересів в іншу машину. Незабаром колона була атакована грузинськими військами із засідки. У бою загинув від кульового поранення в голову, ймовірно, від снайперського вогню. Похований на цвинтарі «Орлеці-3» у Пскові.

Нагороди[ред. | ред. код]

Отримав декілька нагород серед яких:

  • Герой Російської Федерації (5 вересня 2008 року, посмертно), за «мужність та героїзм, виявлені при виконанні військового обов'язку у Північно-Кавказькому регіоні».
  • Орден «Уацамонга» (20 лютого 2019 року, посмертно), за «за мужність та героїзм, виявлені при відбитті агресії Грузії проти народу Південної Осетії у серпні 2008 року».

Джерела[ред. | ред. код]