Лиманське (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Лиманське
Limanske COA.png Limanske prapor.png
Герб Прапор
Lymanske (Selz).jpg
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський район Роздільнянський район
Рада Лиманська селищна рада
Код КОАТУУ: 5123955400
Основні дані
Засноване 1798 (221 рік)
Статус із 1957 року
Площа 5,05 км²
Населення 7322 (01.01.2019)[1]
Густота 1445,7 осіб/км²
Поштовий індекс 67452, 67453
Телефонний код +380 4853
Географічні координати 46°39′50″ пн. ш. 29°58′15″ сх. д. / 46.66389° пн. ш. 29.97083° сх. д. / 46.66389; 29.97083Координати: 46°39′50″ пн. ш. 29°58′15″ сх. д. / 46.66389° пн. ш. 29.97083° сх. д. / 46.66389; 29.97083
Водойма Кучурганське водосховище
Відстань
Найближча залізнична станція: Кучурган
До станції: 10 км
До райцентру:
 - автошляхами: 32 км
Селищна влада
Адреса 67452, смт Лиманське, вул. Центральна, 79
Голова селищної ради Євтодій Ольга Саввівна
Веб-сторінка limanskasr.gov.ua
Карта
Лиманське. Карта розташування: Україна
Лиманське
Лиманське
Лиманське. Карта розташування: Одеська область
Лиманське
Лиманське

Commons-logo.svg Лиманське у Вікісховищі

Лиманське (до 01.02.1945 — Зельц, Зельци) — селище міського типу Роздільнянського району Одеської області України. Колишній райцентр.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на березі Кучурганського лиману. через селище проходить Т 1625 Кучурган — Маяки.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Вигляд Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Зальці (початок 20-го століття)
Старе зображення Канделя, видно Собор Пресвятої Трійці та будинок парафіяльного священика

Лиманське, як і багато околишніх населених пунктів, початково виникло як німецька землеробська колонія. Переселенці були запрошені на освоєння земель за указом російської імператриці Катерини II. Роком заснування колонії, що отримало назву Зельц, вважається 1798. Від колоністів, на жаль, залишилося зовсім небагато: зруйнований католицький костел і кілька старих будинків у центрі селища.

Станом на 1886 у німецькій колонії Зельц, центрі Зельцької волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 2536 осіб, налічувалось 197 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, 6 лавок та постоялий двір, відбувались базари через 2 тижні по середах[2].

У німецькій колонії Кандель Зельцької волості мешкало 2776 осіб, налічувалось 185 дворових господарств, існували римо-католицька церква, 2 школи, 3 лавки.

На 1910 рік Зельц був великим центром деревообробного виробництва[3].

Голодомори[ред. | ред. код]

У часи Голодомору 1921 — 1923 в німецькій колонії Кандель загинуло 450 людей, а під час геноциду 1932 — 1933 - 300 осіб[4].

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Зондеркоманда 11b в Зельцях 25 серпня 1941 року розстріляла 7 євреїв[5].

Депортація німців-колоністів[ред. | ред. код]

Місцеві німці евакуюються під час наступу РСЧА (Зельц)

19 березня 1944 року, через наближення Червоної армії, за наказом командування вермахту німців-колоністів з Канделю було депортовано до Вартегау[6]. 25 березня 1944 року в тому ж напрямку депортовано німецьке населення Зельц[7].

Післявоєнний час[ред. | ред. код]

Статус смт отримано рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 р.

До складу селища 09.06.1958 увійшло колишнє село Рибальське[8] (до 01.02.1945 — Кандель[9]), а також колишнє військове містечко. Містечко було побудоване для обслуговування військового аеродрому. Після конверсії — міжнародний аеропорт «Лиманське».

Станом на 1 травня 1967 року у селищі міського типу знаходився господарський центр радгоспів імені Карла Маркса та «Шлях Ілліча».[10]

Декомунізація[ред. | ред. код]

Під час першої хвилі ленінопаду (лютий 2014), кілька ночей «захисники» чергували біля пам'ятника Леніну у військовому містечку після невдалої спроби демонтувати його невідомими. Перед монументом була збудована барикада, яка ускладнювала можливість під'їхати до споруди, а також встановлена веб-камера навпроти Будинку культури № 3. 26 січня 2015 р. невідомими було демонтоване погруддя Леніну в мікрорайоні Зельц[11]. 7 квітня 2016 року у військовому містечку місцеві жителі, які були напідпитку, напали з кулаками на журналістів одеського «7 телеканалу», «Думська ТБ» та прес-секретаря Одеської облради, під час підготовки до демонтажу пам'ятника Леніну[12][13][14]. 22 квітня невідомі у військовій формі демонтували верхню частину пам'ятника Леніну[15][16]. Демонтована частина з головою до плечей сильно пошкоджена при падінні. 25 квітня 2016 року пам'ятник був повністю демонтований[17]. Досі в мікрорайоні Кандель (Рибальське) залишається погруддя Карлу Марксу.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У селищі є професійний аграрний ліцей, дві загальноосвітні школи, школа-інтернат, три будинки культури та музей німців-колоністів[18].

Відповідно до прикордонного розташування, у Лиманському є відділ прикордонної служби, який несе охорону водного кордону України з Молдовою.

Населення[ред. | ред. код]

Таблиця зміни чисельності населення Зельц (Успенської)
1816 1859 1886 1890 1905 1915 1926 1943
477 1 523 2 536 2 501 2 745 2 910 2 987 3 000
Таблиця зміни чисельності населення Канделя (Благословенної)
1811 1816 1859 1886 1890 1905 1909 1915 1926 1943
480 522 1 583 2 776 2 319 2 824 2 522 2 497 3 404 3 000
Таблиця зміни чисельності населення Лиманського
1959 1970 1979 1989 2001 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
5 251 6 958 8 029 8 495 7 381 7 142 7 219 7 301 7 354 7 394 7 430 7 458 7 513 7 472 7 385

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

На зеленому щиті лазурове перекинуте вкорочене вістря, що торкається лазурової хвилястої бази і обтяжене червоним сонцем, що сходить, поверх якого йде срібний півень. У правій частині золоте листя винограду, поверх якого пурпурові грона, в лівій три золотих колоски в стовп. На базі червона восьмипроменева зірка, вертикальні і горизонтальні промені більше. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний срібною міською короною.

Прапор[ред. | ред. код]

На квадратному полотнищі уздовж древка йде зелена смужка шириною 1/5 прапора, по якій йде жовта виноградна лоза з білими гронами. Більша частина розділена хвилясто на блакитну і синю смуги (5:1); зліва з перетину сходить червоне сонце з чотирма жовтими променями до країв полотнища.

Умовний поділ селища[ред. | ред. код]

Пам'ятник МІГ-23 у військовому містечку

Серед місцевого населення існує умовний поділ населеного пункту на мікрорайони:

  • Зельц (колишня німецька колонія, пізніше називалось с. Лиманське);
  • Кандель (Рибальське) (колишня німецька колонія);
  • Містечко (колишнє військове містечко, в якому жили працівники аеропорту);
  • Фінське містечко.

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року — Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Россия. Полное географическое описание нашего отечества: Настольная и дорожная книга для русских людей: [В 19-ти т.]. — Т. 14: Новороссия и Крым: [Бессарабская, Херсонская, Таврическая и Екатеринославская губ., Обл. Войска Донского, Ставропольская губ.] / Сост. Б. Г. Карпов, П. А. Федулов, В. И. Каратыгин [и др.]. — 1910. — С. 363-364
  4. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.-200 с.
  5. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат "Украина", Губернаторство "Транснистрий": монография. - Днипро: Украинский институт изучения Холокоста "Ткума"; ЧП "Лира ЛТД", 2016. - С. 345
  6. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- 200 с.
  7. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- 179 с.
  8. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 419.
  9. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 942, 985.
  10. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  11. http://trassae95.com/all/search/2015/01/26/do-konca-goda-odesskaya-oblastj-budet-ochicshena-ot-sovetskih-idolov-prognoz-svobody-20200.html
  12. В Лиманском местные жители напали на журналистов
  13. Ногами за Ильича
  14. Глава Одесского облсовета попросил правоохранителей наказать виновных в избиении одесских журналистов
  15. 22.04.2016- демонтаж Лениа в п.г.т. Лиманское, неизвестными в военной форме. Архів оригіналу за 28.01.2018. Процитовано 24.06.2016. 
  16. Лиманское | Памятники Ленину. Памятники Ленину. Процитовано 2016-04-24. 
  17. http://clip2net.com/clip/m226092/3a92f-clip-76kb.jpg?nocache=1
  18. Лиманский музей немцев-колонистов юга Украины
  19. J.Piłatowicz. Szczawiński Stanisław (1883—1961) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 2010.- Tom ХLVII/2, zeszyt 193.— S. 161—320 s.—   S. 208—209 (пол.)
  20. Карта РККА L-36 (А), 1941

Галерея[ред. | ред. код]