Підберезник твердуватий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підберезник твердуватий
Nyarfaerdestinoru.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Красноголовець (Leccinum)
Вид: Підберезник твердуватий
Біноміальна назва
Leccinum duriusculum
(Schulzer ex Kalchbr.) Singer, (1947)
Синоніми[1]
*Boletus duriusculus Schulzer (1874)
  • Leccinum aurantiacum subsp. duriusculum (Schulzer ex Kalchbr.) Hlaváček (1958)
  • Krombholzia aurantiaca f. duruiscula (Schulzer ex Kalchbr.) Vassilkov (1956)
  • Krombholzia aurantiaca subsp. duriuscula (Schulzer) Maire (1933)
  • Krombholzia aurantiaca f. duriuscula (Schulzer ex Kalchbr.) Vassilkov (1956)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Leccinum duriusculum
EOL logo.svg EOL: 190520
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 121049
MB: 287520
IF: 287520

Підбере́зник твердува́тий (Leccinum duriusculum) — вид базидіомікотових грибів родини Болетові.

Місця зростання[ред. | ред. код]

Зростає на ґрунті в листяних лісах і на галявинах з кінця липня до середини листопада. Плодові тіла з'являються поодиноко або дуже невеликими групами під тополями.

Опис[ред. | ред. код]

Шапинка червоно-бура, вохряно-бура або сіро-бура, спочатку злегка луската або опушена, в зрілості гола, суха і матова. У молодих грибів напівкругла, пізніше опукла і нарешті подушкоподібна, діаметром 60-150 мм. Трубочки 12-25 мм завдовжки, білі або білуваті, потім бруднувато-кремові або сіруваті, при натисканні буріють. Ніжка 50-150 мм заввишки і 10-30 мм завтовшки, циліндрична або веретеноподібна, біля основи іноді загострена, у верхній частині біла або кремова, у нижній частині бура, біля основи синювата, злегка покрита бурими лусочками. М'якоть тверда, біла, в ніжці і на вершині капелюшка рожевіє, в основі ніжки синіє. Смак приємний, запах грибний. Споровий порошок оливково-бурий. Суперечки: 13-17х5-7 мкм, еліпсоїдно-веретеноподібні, гладкі, медово-вохряні.

Використання[ред. | ред. код]

Цей гриб вважається одним з найсмачніших підберезників, оскільки у нього твердий і дуже смачний м'якуш, дуже рідко буває червивим. Йде для приготування різноманітних страв. Можна також сушити.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Leccinum duriusculum (Schulzer ex Kalchbr.) Singer 1947. MycoBank. International Mycological Association. Процитовано 2012-08-25. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Singer R. (1947). The Boletoideae of Florida. The Boletineae of Florida with notes on extralimital species III. The American Midland Naturalist (вид. 2) 37: 122. doi:10.2307/2421647.