Підсвічник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свічник на п'ять розгалужень, Острозький замок

Сві́чник — підставка для встановлення свічки. Декоративні багаторіжкові свічники називаються канделябрами.

Свічники відомі з давніх-давен, але потім їх було замінено олійними або сальними лампами.

У світському житті, свічники з бронзи або латуні, з'являються з 15-го століття. У 17-му і 18-му століттях, у будинках буржуазії, більш поширеними стають люстри, ніж канделябри. Але з кінця 18-го століття, свічники є прикрасою на святковому столі - тепер стало можливим виготовляти їх зі срібла. Канделябри на багато розгалужень із порцеляни або, іншого керамічного матеріалу, є більш рідкісними, ніж з металу, до якого додається, після пізнього бароко, ще й олово. В Італії канделябри часто виготовлялися з мармуру.

Ліхтарі у вигляді канделябрів, з'явилися з 18-го століття, ще більше розповсюдилися, з появою газового освітлення у 19 столітті. З тих пір вони набули великого значення для освітлення та заквітчання громадського простору. Спочатку такі ліхтарі виковувалися з металу, а пізніше виплавлялися з чавуну або литої бронзи, особливо якщо

Порцелянові свічники з Карнеґі-музею мистецтв, близько 1735—1740.

вони були складної конструкції.

Виготовлення[ред.ред. код]

Матеріал[ред.ред. код]

Виготовляються з металів, скла, фарфору (порцеляни), дерева та іншого.

Інстументи[ред.ред. код]

Використовуються силіконовий пістолет, кусачки, ножиці, стек, секатор, шило.

Див. також[ред.ред. код]