Пінчук Анатолій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пінчук Анатолій Миколайович
Анатолій Пінчук.JPG
Народився 20 грудня 1949(1949-12-20) (70 років)
Марківці (Бобровицький район), Бобровицький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Нагороди
Державна премія СРСР
Анатолій Пінчук, Батурин, листопад 2010

Анатолій Миколайович Пінчу́к (народився 20 грудня 1949(19491220) в селі Марківці Бобровицького району Чернігівської області) — український залізничник, лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки.

Життєпис[ред. | ред. код]

З 1950 по 1964 проживав в селі Ярославка Бобровицького району, закінчив 8 класів Ярославської середньої школи, далі навчався та проживав у місті Києві.

Військова служба

Листопад 1968 року – квітень 1969 року – навчався в ВАШМ (Військово-авіаційній школі механіків) – м. Пушкін Ленінградської області. Закінчив по першому (вищому) розряду, спеціальність – механік по радіотехнічному (радіоелектронному) обладнанню винищувачів-перехоплювачів СУ-9, ЯК-28П, ТУ-128.

Квітень 1969 року – листопад 1970 року – механік, старший механік 1 класу, командир відділення групи радіотехнічного обладнання 177 авіаційного полку (в/ч 10232), м. Лодейне Поле Ленінградської області. Обслуговував секретні (по 1986 рік) винищувачі-перехоплювачі Су-9. Також мав спеціальність механіка 3 класу по літаку та двигуну СУ-9, а також механіка 3 класу по ракетному озброєнню СУ-9. Доводилось обслуговувати літаки МІГ-15УТІ, МІГ-17, МІГ-19, ЯК-28П.[1]

Нагороджений знаком «ОТЛИЧНИК ВОЕННО-ВОЗДУШНЫХ СИЛ». Офіцер у відставці.

З грудня 1970 працював на різних керівних посадах залізничної станції Дарниця Південно-Західної залізниці, в вересні 1996 переведений до Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці, де працював на різних інженерних посадах. З 2005 працював (до 2013) заступником начальника відділу Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Обирався депутатом Дарницької районної ради м. Києва.

Входить до складу Бобровицького осередку Чернігівського земляцтва в Києві (з 2003), нагороджений Почесною Грамотою за активну участь у роботі Чернігівського земляцтва та сприяння в збереженні і відродженні Сіверського краю.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Надія Павлівна (народилася також в селі Марківці Бобровицького району Чернігівської області), донька Олена, онука Даринка.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://old.chz.org.ua/files/Gazeta_MO_USSR_1970.jpg
  2. Комітетом з Ленінських і Державних премій СРСР в галузі науки і техніки при Раді Міністрів СРСР постановою Ради Міністрів СРСР присуджена Державна премія СРСР 1990 року за видатні досягнення у праці і науково-технічній творчості працівнику транспорту Пінчуку Анатолію Миколайовичу, маневровому диспетчеру станції Дарниця Південно-Західної залізниці. Диплом № 22732.

Посилання[ред. | ред. код]