Бобровицький район
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
| Бобровицький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Чернігівська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Чернігівська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 7420600000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 31 990 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1417,91 км² | ||||
| Густота: | 24,6 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4632 | ||||
| Поштові індекси: | 17400—17462 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Бобровиця | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 24 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 51 | ||||
| Селища: | 2 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Ляховенко Володимир Володимирович | ||||
| Голова РДА: | Росколій Олексій Григорович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Бобровицька РДА Бобровицька районна рада | ||||
| Адреса: | 17400, Чернігівська обл., Бобровицький р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Бобро́вицький райо́н — колишній район, який розташовувався на півдні Чернігівської області з центром у місті Бобровиця.
Географія[ред. | ред. код]
Межував із Козелецьким, Носівським районами Чернігівської та із Згурівським, Баришівським і Броварським районами Київської області.
| Козелецький район | Носівський район | Носівський район |
| Київська область (Броварський район) |
|
Носівський район |
| Київська область (Баришівський район) |
Київська область (Згурівський район) |
Територія району становила 1501,1 квадратного кілометра, населення — 34,1 тисячі осіб. Густота населення — 24,6 осіб на км². Через територію колишнього району пролягають автошлях Київ-Суми та залізниця Київ-Москва. 54 населені пункти. У геоморфологічному відношенні територія відноситься до Лівобережної Придніпровської рівнини, розміщеної на древній терасі Дніпра.
На території колишнього району є 221 водойма загальною площею 319,7 га, серед них 79 — площею понад 0,5 га: 1 озеро, 2 ставки руслові, 1 ставок наливний, 75 ставків копаней. Площа земель лісового фонду — 21,3 тис. га.
Також є Новобасанське та Вороньківське родовища суглинку, що не розробляються.[2]
Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]
Природно-заповідний фонд включає 32 об'єкти. Всі вони — місцевого значення.
Ботанічні заказники[ред. | ред. код]
Кобижчанська Дача, Кобижчанська Дача-І, Коляжинська Дача, Лиса Гора, Лутава, Новоселицька Дача.
Гідрологічні заказники[ред. | ред. код]
Біле, Болото «Супій», Бурчак, Велике, Грабівське, Грабівщина, Зміїне, Кімове, Козарське, Лелечине, Окське, Подаровське, Свидовецький, Старобасанське, Студачкове, Турчинове, Черепаха.
Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]
Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Дуб Павла Тичини, Липа Павла Тичини, Марківецький дуб.
Гідрологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Свята криниця (с. Піски), Свята криниця (с. Старий Биків).
Заповідні урочища[ред. | ред. код]
Історія[ред. | ред. код]
Археологічні пам'ятки — поселення, кургани, городища свідчать про те, що територія району була заселена вже у ІІ тисячолітті до н. е.
Перша згадка про Бобровицю датована XIV ст. У XVII–XVIII ст. була сотенним містечком Київського полку, з 1782 р. — волосним центром.
За матеріалами Державної надзвичайної комісії по розслідуванню злочинів німецько-нацистських окупантів з 1941 по 1943 рр. було знищено та поховано на території Бобровицького та Новобасанського районів 2 626 цивільнох громадян та військовополонених, вивезено на примусові роботи до Німеччини 2 308 ос.
В процесі роботи над Книгою Скорботи Чернігівської області були встановлені імена 3107 загиблих під час Німецько-радянської війни мешканців Бобровицького району. Серед них 3054 українця, 29 росіян, 17 євреїв; жінок — 1 228, чоловіків — 1 032, дітей — 847; розстріляно — 1 795 ос., страчено у в'язниці — 378 ос., спалено — 319 ос., розстріляно та спалено — 264 ос., загинуло під час артобстрілів та бомбардувань — 160 ос., вивезено в невідомому напрямку — 150 ос., не повернулось з каторжних робіт — 24 ос., померло від поранень та після катувань — 7 ос., повішено — 6 ос., загинуло в концтаборах — 6 ос., підірвалось на міні — 5 ос.; у 1941 р. загинуло 33 ос., у 1942 р. — 2 023 ос., у 1943 р.- 1 044 ос., від наслідків війни — 7 осіб. Імена загиблих цивільних громадян встановлені: за документами Державного архіву Чернігівської області — 2 543 ос., за матеріалами міської та сільських рад — 1 865 ос., за повідомленнями рідних загиблих — 16 осіб.
1972 року населення району налічувало 75 900 осіб (сільського — 62,5 тис.). Міській, селищній та 21 сільській Радам було підпорядковано 55 населених пунктів. У економіці провідне місце належало сільськогосподарському виробництву. 4 радгоспи, 27 колгоспів і Майнівський радгосп-технікум мали 101,5 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 84,52 тис. га орної землі. У районі було 11 промислових підприємств, серед них — Бобровицький на Новобиківський цукрозаводи. Населення обслуговували 60 медичних закладів, 49 загальноосвітніх шкіл (14 середніх, 13 восьмирічних, 20 початкових і 2 допоміжні, 10250 учнів), Майнівський радгосп-технікум (1210 учнів), дитяча музична школа, 15 будинків культури, 29 клубів, 74 бібліотеки, 37 кіноустановок.[3]
Історія району[ред. | ред. код]
Район заснований 1923 року як складова Ніжинської округи з частини території Козелецького повіту Чернігівської губернії. 1925 року район мав площу 603,8 км², населення — 40 тис. осіб, сільрад — 14.[4] Пізніше до району відійшла більша частина Кобижчанського (1925–1930) та Новобасанського (1925–1959) районів, а також частина Козелецького району.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Бобровицького району: Ганнівську та Софіївську — до складу Носівського району, Терешківську — до складу Ніжинського району, а Свидовецьку Носівського району — до складу Бобровицького району.[5]
Район ліквідований Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020р.
Економіка[ред. | ред. код]
Бюджет[ред. | ред. код]
2013 року основний бюджет становив 117,8748 млн грн із загального фонду та 6,4386 млн грн зі спеціального фонду. Бюджет був дотаційний на 61,5 %. Бездотаційними були бюджети таких населених пунктів: Білоцерківці, Браниця, Горбачі, Козацьке, Нова Басань, Олександрівка, Соколівка, Свидовець.[2]
Виробництво[ред. | ред. код]
Спеціалізація району — виробництво зернових та технічних культур, виробництво молока та м'яса ВРХ і свинини. Серед продукції сільського господарства домінує рослинництво — 94 %. Загальна площа угідь — 108,7 тис. га, з них рілля — 90,5 тис. га.
На території колишнього Бобровицького району працюють 53 сільськогосподарські та 5 промислових підприємств:[2]
- ПАТ «Бобровицький молокозавод».
- Бобровицька друкарня.
- ТОВ «Земля і Воля» (Бобровиця) — виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, кормів для тварин. Директор — Л. Г. Яковишин.[6]
- Бобровицький хлібзавод.
- ТОВ «Адам-компані» (Новий Биків) — виробництво безалкогольних напоїв.
Підприємництво[ред. | ред. код]
На початок 2014 року налічувалося суб'єктів малого підприємництва: 104 юридичні особи та 795 фізичних осіб-підприємців.[2]
Електромережі[ред. | ред. код]
Бобровицький район електричних мереж (РЕМ) експлуатує 1437 км повітряних ліній 10-0,4 кВ, 6,7 км кабельних ліній 10-0,4 кВ, 349 трансформаторних підстанцій 10-6 кВ. Персонал РЕМ становить 84 особи.[7]
В районі було 23 825 побутових споживачів, 285 споживачів — юридичних осіб. Відпуск електроенергії за рік становив 29 653 тис. кВт.-год.[7]
Населення[ред. | ред. код]
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[8]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 17 816 | 3060 | 2339 | 4656 | 4869 | 2757 | 135 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 23 176 | 2942 | 2343 | 4492 | 6185 | 6527 | 687 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[9]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 40000 | 97,58 % |
| росіяни | 658 | 1,61 % |
| білоруси | 134 | 0,33 % |
| румуни | 38 | 0,09 % |
| вірмени | 34 | 0,08 % |
| інші | 129 | 0,31 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 40125 | 97,88 % |
| російська | 717 | 1,75 % |
| білоруська | 58 | 0,14 % |
| вірменська | 24 | 0,06 % |
| румунська | 20 | 0,05 % |
| інші | 49 | 0,12 % |
Освіта[ред. | ред. код]
У районі було 16 середніх, 14 восьмирічних, 23 початкові школи й Коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.]. Крім того, є Старобасанська допоміжна та Тимківська лісова школи. У Бобровиці, Новій Басані та Марківцях працюють дитсадки.
Релігія[ред. | ред. код]
Діє 21 храм, що відноситься до Бобровицького благочиння Ніжинської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату)[10]:
- м. Бобровиця райцентр Михайлівський храм
- с. Білоцерківці Бобровицького р-ну Храм свят. Феодосія
- с. Веприк Бобровицького р-ну Свято-Духівський храм
- с. Горбачі Бобровицького р-ну Храм Різдва Іоанна Предтечі
- с. Кобижча Бобровицького р-ну Троїцький храм
- с. Кобижча Бобровицького р-ну Успенський храм
- с. Козацьке Бобровицького р-ну Миколаївський храм
- с. Макарівка Бобровицького р-ну Храм вмц. Параскеви
- с. Марківці Бобровицького р-ну Успенський храм
- с. Новий Биків Бобровицького р-ну Успенський храм
- с. Озеряни Бобровицького р-ну Миколаївський храм
- с. Олександрівка Бобровицького р-ну Храм прп. Лаврентія
- с. Осокорівка Бобровицького р-ну Храм свят. Феодосія
- с. Петрівка Бобровицького р-ну Петропавлівський храм
- с. Піски Бобровицького р-ну Троїцький храм
- с. Рудьківка Бобровицького р-ну Миколаївський храм
- с. Свидовець Бобровицького р-ну Храм Різдва Богородиці
- с. Стара Басань Бобровицького р-ну Спасо-Преображенський храм
- с. Сухиня Бобровицького р-ну Петропавлівський храм
- с. Щаснівка Бобровицького р-ну Покровський храм
- с. Ярославка Бобровицького р-ну Покровський храм
Культура[ред. | ред. код]
В місті Бобровиця знаходиться Бобровицький районний історико-краєзнавчий музей.
Народний аматорський хор Бобровицького районного будинку культури, створений у 1991, є постійним учасником обласних оглядів, фестивалів, урочистих концертів. Керівник хору — Катерина Калініченко, заслужений працівник культури України. З 1995 хору присвоєно звання «народний аматорський».[11]
Під керівництвом Катерини Калініченко в Бобровицькому районному будинку культури також працює вокальний жіночий ансамбль «Купальська квітка».
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бобровицького району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 66,92% (проголосували 17 665 із 26 399 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 53,97% (9 534 виборців); Юлія Тимошенко — 22,63% (3 998 виборців), Олег Ляшко — 13,13% (2 319 виборців), Анатолій Гриценко — 2,99% (528 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,80%.[12]
ЗМІ[ред. | ред. код]
- «Наше життя» — районна газета.
- Телекомпанія «Обрій».
Особи[ред. | ред. код]
- Див. також Категорія:Уродженці Бобровицького району
- Костюк Василь Іванович (1932, с. Катеринівка) — український журналіст, письменник.
- Лопата Василь Іванович (1941, с. Нова Басань) — український художник і письменник. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, автор сучасної української гривні.
- Проценко Володимир Миколайович[13] (26 січня 1954, с. Запоріжжя) — український письменник, журналіст, член Національної спілки письменників України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат міжнародної літературної премії ім.Івана Багряного, Всекримської літературної премії ім.Степана Руданського, літературної премії Військово-Морських Сил Збройних Сил України ім. адмірала Ярослава Окуневського, Літературної премії Кабінету Міністрів України "Золоте перо України".
- Рощепій Яків Устинович (с. Осовець) — винахідник автоматичної гвинтівки та самохідного комбайну;
- Тичина Павло Григорович (с. Піски) — український поет, засновник українського літературного модерну початку XX століття, науковець, громадський діяч.
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бобровицький район |
- ↑ Розпорядження Президента України від 9 червня 2020 року № 389/2020-рп «Про призначення О.Росколія головою Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області»
- ↑ а б в г Потенціал економічного розвитку Бобровицького району (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
- ↑ Бобровицький район. — Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — Київ, 1972. — с. 160.
- ↑ Адміністраційно-територіяльний поділ У. С. Р. Р. при 3-х ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року). — Харків, Вид. Центр. адм.-терит. ком., 1925. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР". Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ ТОВ «Земля і Воля». Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 29 серпня 2015.
- ↑ а б Бобровицький район електричних мереж. 20 липня 2014. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернігівська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 17 січня 2021.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 16 липня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Народний аматорський хор Бобровицького районного будинку культури — Колективи Чернігівщини — Вокально-хоровий жанр — Народна творчість — Персональный сайт. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2013.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 19 березня 2016.
- ↑ Проценко Владимир Николаевич [Архівовано 24 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Сторінка на сайті Облради [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Потенціал економічного розвитку Бобровицького району [Архівовано 20 вересня 2015 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
|
