Дарниця (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станція Дарниця

Київ — Москва,
Київ — Харків
Південно-Західна залізниця
Київська дирекція
м. Київ

Будівля приміського вокзалу по вул. Привокзальній
50°25′52″ пн. ш. 30°38′46″ сх. д. / 50.43111° пн. ш. 30.64611° сх. д. / 50.43111; 30.64611Координати: 50°25′52″ пн. ш. 30°38′46″ сх. д. / 50.43111° пн. ш. 30.64611° сх. д. / 50.43111; 30.64611
Рік відкриття 1899 (118 років)
Тип позакласна-сортувальна
Вулиця Привокзальна, 1
Пересадка на Тм; 8, 22, 28Д, 29
А: 51, 51Е, 63, 115
МТ: 152, 407, 422, 459, 503, 509, 516, 526, 529, 589
Відстань до Києва, км 14 (до Київ-Пас.)
Відстань до Харкова, км 479
Код станції 320007 ?
Код «Експрес-3» 2200007 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову Кафе Аптека Таксофон Доступ для інвалідів
Супутні послуги Автобус Таксі
Дарниця на Вікісховищі

Да́рниця — позакласна двосистемна сортувальна залізнична станція в Дарницькому районі міста Києва, термінал приміського сполучення.

Історія[ред.ред. код]

Станція виникла у 1899 році в зв'язку з будівництвом залізниці Київ — Полтава, а на місці Лісової вулиці (нині — Гродненської) стали оселятися робітники-залізничники. З іншої сторони залізничних колій у 1896 році виникло дачне поселення, назване Новою Дарницею.

Новітня розбудова станції[ред.ред. код]

Передбачається, що станція стане важливим доповненням до пасажирського руху далекого сполучення в місті, особливо задля розвантаження пасажиропотоку східного напрямку станції Київ-Пасажирський. Нині вже функціонують два вестибюлі приміського вокзалу з касами продажу квитків, зал очікування, а також наскрізний тунель із шістьма виходами та дві платформи[1]. У майбутньому до складу комплексу також входитимуть головний вокзал для пасажирів далекого прямування, який розрахований на 2,7 тис. пасажирів, вокзал для пасажирів приміського сполучення на 1,6 тис. чоловік, центральний та транзитний підземні тунелі з виходами на платформу. Будівля вокзалу матиме п'ять поверхів (з шостим технічним і підземним поверхами). Тут розмістяться зони обслуговування пасажирів, адміністративний блок служб станції та вокзалу, торговельні площі, кімнати відпочинку, зал для інвалідів. Добова пропускна спроможність вокзалу розрахована на 14,6 тис. чоловік. Загальна площа будівлі — майже 71 тис. м², а комерційна — понад 24,7 тис. м² [2].

Сполучення[ред.ред. код]

З 4 жовтня 2011 року — одна з зупинок міської електрички.

Станція Дарниця є кінцевою для швидкісних поїздів Інтерсіті+ та Інтерсіті зі Львова, Перемишля, Трускавця, Тернополя та Одеси. Також на станції зупиняються швидкісні поїзди на Харків, Суми, Полтаву, Кременчук, а також багато інших пасажирських поїздів далекого сполучення та поїзди приміського сполучення.

Для деяких із ніжинських і яготинських електропоїздів ця станція є кінцевою.

З 30 жовтня 2016 року на станції Дарниця зупиняється новий поїзд сполученням Хмельницький — Лисичанськ.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Розглядалася можливість провести до вокзалу Сирецько-Печерську лінію Київського метрополітену.

Зображення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]