Піплмувер (Венеція)
| Піплмувер | |
| Транспортна мережа | public transport in Veniced |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 19 квітня 2010 |
 | |
 | |
| Країна |
 Італія |
| Адміністративна одиниця | Венеція |
| Обмеження швидкості | 8 метр на секунду |
| Шістнадцятковий триплет кольору | ED1C24 |
| Оператор | Azienda Veneziana della Mobilitàd |
| Дата офіційного відкриття | 2010 |
| Ширина колії | вузькоколійна залізниця |
| Початкова чи кінцева точка | Tronchettod і Piazzale Romad |
| Довжина або відстань | 0,822 км |
 | |
| Стан використання | використовується[d] |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Піплмувер у Вікісховищі | |
Координати: 45°26′30″ пн. ш. 12°18′37″ сх. д. / 45.44178500002777810° пн. ш. 12.31031500002777612° сх. д.
Піплмувер у Венеції, Італія (італ. People Mover) [1] [2] — міська автоматизована мережа перевезення пасажирів з естакадними коліями, малою колією та малогабаритним рухомим складом. Має канатну тягу рухомого складу, аналогічно фунікулеру або канатному трамваю. На всіх станціях встановлені платформні розсувні двері.
Історія[ред. | ред. код]
План створення транспортної мережі, яка сполучила б острів Тронкетто[en], Морський вокзал Венеції та П'яццале-Рома, виник в 1996 році та був остаточно затверджений у грудні 2000 року. Наприкінці 2001 року з цього питання було укладено рамкову угоду між усіма заінтересованими органами: муніципалітетом Венеції, урядом провінції Венеція, органами контролю архітектурної спадщини, державними залізницями та керівництвом порту Венеції.
Реалізація проекту зі спорудження автоматичного рейкового транспорту в 2002 році була доручена ASM[it] (компанія Венеції, яка займається організацією громадського транспорту у місті). Після низки дискусій та додаткових погоджень у грудні 2004 року остаточний проект було затверджено, і розпочалася процедура вибору підрядників на конкурсній основі.
Початкова кошторисна вартість будівництва становила 16 млн євро і передбачала як джерела фінансування як кошти ASM, так і державне фінансування по лінії міністерства фінансів [3]. Остаточна вартість будівництва склала 22,7 млн. євро через незаплановані роботи з підземних комунікацій [4][5].
Монтаж системи канатної дороги виконало італійське відділення австрійської компанії Doppelmayr/Garaventa Group [2], будівельні роботи - тимчасово створений консорціум у складі компаній SACAIM SpA, SICOP Srl та Doppelmayr.
Будівництво системи почалося в 2007 році і формально його відкриття відбулося 19 грудня 2009 року, із затримкою приблизно в один рік проти запланованого [6], після чого підрозділом міністерства інфраструктури та транспорту Італії проводилися відповідні випробування. Очікувалося, що комерційні перевезення пасажирів розпочнуться у березні 2010 року, але насправді реальний запуск системи в експлуатацію відбувся 19 квітня 2010 [7].
Опис[ред. | ред. код]
Лінія завдовжки 870 м має 3 станції. Для реалізації цієї мережі було використано обладнання Cable Liner[en] «Bypass» австрійської фірми «Doppelmayr Cable Car». Принцип дії цієї мережі аналогічний фунікулеру: два 4-х вагонних безмоторних потяги постійно зафіксовані на канатній тязі і рухаються по трасі у протилежних напрямках. Місткість кожного вагону – 50 пасажирів. [2] На трасі мережі споруджено одну колію з роз'їздом для вагонів посередині дистанції. На трасі відсутній суттєвий ухил, що відрізняє цю мережі від класичного фунікулера: максимальний ухил на дільниці біля каналу Тронкето 6,2%, на інших дільницях не більше 5% [8].
Зі станції «П'яццале-Рома» є пересадка на міські автобуси та перехід до залізничного вокзалу, з обох кінцевих – на таксі, з усіх трьох – на вапоретто та інший міський водний транспорт. Поруч зі станцією «Маріттіма» знаходиться пасажирський морський термінал, а на острові Тронкетто — причал автомобільного порома на острів Лідо-ді-Венеція і до Пунта-Саббіоні на курорті Кавалліно-Трепорті, а також автомобільні та автобусні стоянки.
Піплмувер включений до загальної системи тарифів та квитків наземного (не водного) транспорту міста [9]. Квитки можна придбати в квиткових автоматах, розташованих у приміщеннях станцій, а також в агентствах «Venezia Unica» і в інших авторизованих продавців [1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б People Mover (італ.). AVM S.p.A. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
- ↑ а б в Venice Tronchetto Piazzale Roma Shuttle (англ.). Doppelmayr Cable Car GmbH & Co KG. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 1 лютого 2018.
- ↑ PEOPLE MOVER. RAILWAY SHUTTLE CONNECTING TRONCHETTO AND PIAZZALE ROMA. Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- ↑ Stazioni e treni del people mover inaugurazione il 19 dicembre - la Nuova Venezia dal 2003.it » Ricerca. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
- ↑ Il trenino «dimentica» i tubi dell’acqua - la Nuova Venezia dal 2003.it » Ricerca. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
- ↑ ASM Venezia. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
- ↑ Città di Venezia - Sala stampa - Il sindaco Orsoni ha inaugurato il People Mover: da oggi in servizio la funicolare che collega Piazzale Roma al Tronchetto. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
- ↑ People Mover (італ.). Fondazione Promozione Acciaio. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 2 грудня 2019.
- ↑ Urbano Venezia (італ.). AVM S.p.A. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піплмувер (Венеція)
|
