Вузькоколійна залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вузькоколі́йна залізни́ця (вузькоколійка) — залізниця, яка має колію вужчу за загальноприйняту (наприклад, в Україні — 1520 мм). Як і ширококолійна, використовувалась переважно для перевезень вантажів.

Вузькоколійки України[ред. | ред. код]

Вузькоколійний поїзд біля мізунського джерела (Карпатський трамвай)

На теренах України є декілька вузькоколійок, переважно промислового значення. Вузькоколійні залізниці використувуються на видобутках торфу, лісу, вугілля, при виготовленні цегли та шпал. Всі діючі вузькоколійки мають колію завширшки 750 мм.

На трьох вузькоколійках України здійснюються пасажирські перевезення — Гайворонській, Боржавській та Антонівка — Зарічне (в народі має назву «Кукушка»)[1].

Вузькоколійний поїзд на станції Рудниця
(Гайворонська вузькоколійка)

Гайворонською здійснюється пасажирські перевезення щоденно від смт Рудниця.

Боржавська вузькоколійка введена в експлуатацію 24 грудня 1908 року і в народі має назву «Анця Кушницька»[2] або «Жужіка». Регулярне сполучення відбувається на відрізку Виноградів — Хмільник. В останні роки поїзд до Іршави не курсує. Поїзд складався з локомотиву ТУ2 та двох пасажирських вагонів.

Впродовж декількох років спільнота залізничних активістів за допомогою різних комунікацій виносила на загал тему про збереження вузькоколійок. Мова йде про три локальні залізниці стандарту 750 мм (Антонівка — Зарічне, Рудниця — Голованівськ, Берегове — Хмільник — Виноградів). У регіональних філіях, які експлуатують вузькоколійні залізниці, вважають їх непрофільними активами. Проте щоразу, коли вузькоколійки опиняються під загрозою демонтажу, цей процес гальмується через публічний резонанс.

На початку 2022 року керівництво «Укрзалізниці» вирішило підтримати ідею збереження вузькоколійок. Їх розглядають, як приміський транспорт і, як об'єкти технічної, культурної спадщини. Щоб отримати об’єктивну картину щодо технічного стану малих залізниць були проведені комісійні об’їзди за участі представників профільного департаменту «Укрзалізниці». За останні 30 років заходи такого рівня зовсім не проводилися. У липні 2022 року відбулася інспекція на Боржавській вузькоколійці. Висновки щодо стану цієї залізниці аналогічні тим, що стосувалися Гайворонської та Антонівської вузькоколійок. Рухомий склад може працювати і перевозити пасажирів, проте колії непридатні для поточної експлуатації. Це стосується перегонів: Антонівка — Біла — Зарічне (завдожки 106 км), Гайворон — Грушка — Голованівськ (52 км), Берегове — Хмільник — Виноградів (47 км). За підсумками перевірок компетентні особи повідомили, що для відновлення руху поїздів потрібно замінити декілька десятків тисяч шпал. Якби регіональні філії впродовж минулих років проводили поточні ремонти колій, ситуація не була б такою провальною.

Більш-менш краща ситуація із функціонуванням вузькоколійка Гайворон — Рудниця. Щоденно курсує одна пара приміського поїзда, три рази на тиждень дві пари. З 1 серпня 2022 року — щоденно, крім суботи, в ходу передбачено дві пари поїздів. Одеська залізниця знайшла можливість відремонтувати дільницю Гайворон — Голованівськ (до осені 2022 року заплановано відновити рух поїздів).

Вузькоколійка Виноградів —Хмільник — Берегове нині не функціонує. Терміни відновлення невідомі, Львівська залізниця немає ресурсів для заміни шпал. Також з’явилися новини, що Закарпатська обласна рада готова взяти на свій баланс вузькоколійку і розвивати туристичний сегмент. Проте, невідомо за якою моделлю буде здійснюватися утримання та експлуатація залізниці. Найкращий варіант — це коли інфраструктура залишиться на обслуговуванні Львівської залізниці, а обласна рада буде замовляти обсяги послуг для перевезень. Важливо, щоб збереглося приміське сполучення. Інакше, перебуваючи повністю у комунальній власності вузькоколійка втратить свій потенціал через обмежені можливості для експлуатації. До речі, Боржавська вузькоколійка може перевозити вантажі (вугілля) на ділянці Іршава — Ільниця.

Антонівська вузькоколійка на Рівненщині, також не працює через проблеми із якістю залізничного полотна. Потрібно замінити тисячі шпал і відремонтувати міст через річку Стир, а всі роботи відкладаються на період, коли буде гарантована безпека у прикордонних регіонах. Наразі, через загрозу ракетних ударів з білоруської території, вузькоколійка законсервована.

У 2022 році вперше за багато років українські вузькоколійки «Укрзалізниця» дослідила на предмет технічного стану. Разом з цим, вузькоколійні залізниці отримали шанс на відновлення, а показники пасажиропотоку можуть повернутися до періоду початку 2000-х років.

Список вузькоколійних залізниць України[ред. | ред. код]

Дитячі залізниці[ред. | ред. код]

Всі дитячі залізниці мають вузьку колію. Ширина колії дитячих залізниць України — 750 мм.

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Автомотриса на базі автомобіля ЗІМ на Гайворонській вузькоколійці

Майже весь рухомий склад українських вузькоколійок працює на дизельному паливі (тепловози, автомотриси). Винятком є паровоз ГР-336, що працює на Київській дитячій залізниці, а також шахтні вузькоколійки, на яких працюють аккумуляторні електровози.

Донедавна працювала електрифікована вузькоколійка в Олександрійському (розібрана у 2005 році).

Вузькоколійні трамваї[ред. | ред. код]

Одним з різновидів вузькоколійок є вузькоколійні трамваї. В Україні вузькоколійні трамваї працюють у Львові, Вінниці, Євпаторії, Житомирі, Молочному. У першій чверті XX століття майже всі трамваї були вузькоколійними. У зв'язку з нестачею рухомого складу багато з них були переобладнані на широку колію. Українські вузькоколійні трамваї використовують колію завширшки 1000 мм.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Поліська вузькоколійка. Чому зупинилась «Кукушка». Канал «BBC News Україна» на YouTube. 7 червня 2021.