Піплмувер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піплмувер в аеропорту Окленда

Піплмувер - автоматизована система перевезення пасажирів малого масштабу. Цей термін зазвичай використовується тільки для опису систем, які обслуговують відносно невеликі території, такі як аеропорти, центральні райони міст або парки розваг.

Термін був спочатку застосований до трьох різних систем, розробленим приблизно одночасно. Однією з них був Skybus, автоматизована мережа громадського транспорту, яку з 1964 створювала як прототип корпорація Westinghouse Electric.[1][2][3] Друга — People Mover або Minirail, відкрито в Монреалі на Expo 67. Третя — PeopleMover або WEDway PeopleMover, була туристичною пам'яткою, яка була спочатку представлена Goodyear Tire and Rubber Company і яку відкрито у Діснейленді в 1967[4] Тепер, однак, термін «піплмувер» є більш загальним і ці мережі можуть використовувати такі технології, як монорейка, залізничні колії, або маглев. Привід може бути звичайні електродвигуни, лінійні двигуни або канатну тягу.

Найчастіше, великі піплмувери називаються іншими іменами. Найуніверсальнішим є «автоматизована мережа перевезення пасажирів», яка охоплює будь-яку автоматизовану систему незалежно від її розміру. Деякі складні мережі піплмуверов розташовують безліч малих транспортних засобів по мережі зі станціями, розташованими поза самої лінії, по якій рухаються транспортні засоби та надають пасажирам практично безупинний сервіс. Ці мережі, подібні таксі, найчастіше називають персональним автоматичним транспортом (ПАТ). Більші системи з транспортними засобами, що перевозять 20-40 пасажирів іноді називають «груповим автоматичним транспортом» (ГАТ), хоча цей термін не сильно поширений. Інші складні системи піплмуверів мають характеристики, аналогічні системам громадського транспорту, і немає чіткої відмінності між комплексними піплмуверами цього типу і автоматизованою системою громадського транспорту. Інший термін «легке метро» також застосовується для опису таких систем у всьому світі..[5][6][7]

Історія[ред. | ред. код]

Інтер'єр Satellite Transit System, Сіетл, Вашингтон, США. Відкрита в 1969 році, вона була однією з перших в світі системою піплмувера.

Безперервна залізниця[ред. | ред. код]

Однією з перших автоматизованих мереж для перевезення людей була «Безперервна залізниця»[8][9] створена для Британської імперської виставки[en] у Вемблі, Лондон в 1924 році. Ця залізниця мала склад з 88 вагонів без машиністів, що проходили по безперервній подвійній колії вздовж північного та східного боків виставки, з розворотними кільцями на обох кінцях.

Вагони їздили по двом паралельним бетонним балках і прямували блоками, що рухаються на внутрішній стороні цих бетонних балок,[10][11] і приводилися в рух, захоплюючи різьблення обертового вала, що проходить між коліями в ямі; регулюючи кут нахилу цієї різьби в різних точках, можна прискорити або сповільнити вагони на станціях, щоб пасажири могли увійти і вийти. Залізниця надійно пропрацювала протягом двох років виставки, а потім була демонтована.[12]

Невеликі дільниці цього колійного полотна і довколишню залізничну колію пропонувалося використовувати повторно.[13]

Виробники[ред. | ред. код]

Важкі піплмувери[ред. | ред. код]

Легкі піплмувери[ред. | ред. код]

Приклади[ред. | ред. код]

Аеропорти[ред. | ред. код]

Багато великих міжнародних аеропортів по всьому світу обладнані мережами піплмуверів для перевезення пасажирів між терміналами або всередині самого терміналу. Деякі піплмувери в аеропортах сполучені з іншими мережами громадського транспорту, дозволяючи пасажирам подорожувати до міста, до якого належить аеропорт.

Міські перевезення[ред. | ред. код]

Австрія[ред. | ред. код]

Бразилія[ред. | ред. код]

Китай[ред. | ред. код]

Франція[ред. | ред. код]

Німеччина[ред. | ред. код]

Італія[ред. | ред. код]

Автоматичне Мініметро у Перуджі, Італія

Японія[ред. | ред. код]

Малайзія[ред. | ред. код]

Філіппіни[ред. | ред. код]

Португалія[ред. | ред. код]

Сінгапур[ред. | ред. код]

Sengkang LRT Line, A Mitsubishi Heavy Industries Crystal Mover on the East Loop, Singapore

Південна Корея[ред. | ред. код]

Таїланд[ред. | ред. код]

Велика Британія[ред. | ред. код]

США[ред. | ред. код]

Метромувер, Майамі, Флорида, США

Венесуела[ред. | ред. код]

Парки розваг/виставкові центри/торгові центри/зоопарки[ред. | ред. код]

Канада[ред. | ред. код]

Китай[ред. | ред. код]

Гонконг[ред. | ред. код]

Індонезія[ред. | ред. код]

Японія[ред. | ред. код]

Гірська монорейка[en], невелика автоматизована монорейкова дорога, яка є в різних частинах Японії, може розглядатися як проста форма піплмувера.

Сполучені Штати[ред. | ред. код]

Нижче наведені монорейкові дороги, що також вважають піплмуверами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Skybus in Pittsburgh. Архів оригіналу за 2010-02-10. Процитовано 2010-04-17. 
  2. Massey, Steve. Who killed Westinghouse?. Pittsburgh Post-Gazette. Архів оригіналу за 2007-11-17. Процитовано 2007-11-12. 
  3. Westinghouse Company Timeline (1940–1979). Westinghouse Electric Company, LLC. Архів оригіналу за 2007-08-19. Процитовано 2007-11-12. 
  4. Weiss, Werner. PeopleMover at Disneyland. Yesterland.com. Архів оригіналу за 2007-11-07. Процитовано 2007-11-12. 
  5. Michael Taplin (2013-03). A world of trams and urban transit - A complete listing of Light Rail, Light Railway, Tramway & Metro systems throughout the World. Light Rail Transit Association (LRTA). Архів оригіналу за 2007-10-08. Процитовано 2014-11-28. 
  6. Korean city opens automatic light metro. Rail Journal.com. Архів оригіналу за 2014-11-06. Процитовано 2014-11-24. 
  7. BJP promises light metro in Bhopal and Indore. dnaindia.com. Архів оригіналу за 2014-12-05. Процитовано 2014-11-28. 
  8. British Film Institute Архівовано 2013-09-02 у Wayback Machine. Never-Stop Railway
  9. British Pathe (agency) Архівовано 2011-06-11 у Wayback Machine. Never-Stop Railway film (probably 1925)
  10. British Pathe (agency) Архівовано 2011-06-11 у Wayback Machine. Never-Stop Railway film (probably 1925), see at 01:24 for analyzing the guiding system
  11. Hulton Archive:modified tractor running on the 'Never Stop Railway' Архівовано 2013-07-23 у Wayback Machine.
  12. Exhibiting the Empire. The Tribune (Chandigarh). Архів оригіналу за 2007-03-12. Процитовано 2006-11-06. 
  13. The Times Архівовано 2009-09-25 у Wayback Machine. Comment on light-rail proposal
  14. Potter, John (12 July 2012). A New Look at a Reno Classic: Downtown's Sky Shuttle. KTVN-TV. Архів оригіналу за 30 March 2017. Процитовано 29 March 2017. 
  15. Archived copy. Архів оригіналу за 2007-07-05. Процитовано 2007-07-09. 
  16. Hilton, Spud. The monorail at CalExpo winds more than a - Media (3 of 4) State Fair's city of fun / California's. The San Francisco Chronicle. 
  17. Archived copy. Архів оригіналу за 2008-11-18. Процитовано 2008-07-19.