Піскожил
| ?Піскожил | |
|---|---|
 Піскожил (Arenicola marina) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eucaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Кільчасті черви (Annelida) |
| Клас: | Багатощетинкові (Polychaeta) |
| Ряд: | Capitellida |
| Родина: | Arenicolidae |
| Рід: | Arenicola |
| Вид: | Піскожил |
| Біноміальна назва | |
| Arenicola marina [1] (Linnaeus, 1758) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Category:Lugworm |
 EOL: | 486136 |
 ITIS: | 67511 |
 NCBI: | 6344 |
Піскожил (Arenicola marina) — вид багатощетинкових червів з ряду Capitellida. Великі черви довжиною до 20 см, що мешкають у L-подібнох нірках, які риють в мулисто-піщаному ґрунті. Живляться, пропускаючи через кишечник донний осад. Піскожили населяють припливно-відпливну зону і верхню сублітораль морів Північної Атлантики і Льодовитого океану, де утворюють щільні поселення на великих територіях — «піскожильні пляжі».
Тіло дорослого піскожила розділяється на три відділи: торакс, абдомен і хвостовий відділ. Покрови утворюють вторинні кільця, що не відповідають сегментації. Параподії торакса і абдомена сильно вкорочені, їхні черевні гілки перетворені у валики, що несуть один ряд гачкоподібних щетинок. У хвостовому відділі параподії відсутні. На спинному боці кожного з 11 адбомінальних сегментів розташовано по парі кущистих зябер.
Піскожили мешкають в L-подібних нірках з укріпленими слизом стінками. Глибина нірки може досягати 20—30 см. Передній кінець тіла черва знаходиться в її горизонтальній ділянці, задній — у вертикальній. У результаті вилучення ґрунту в ході заковтування, осад над головним кінцем просідає, утворюючи на поверхні характерне воронкоподібне заглиблення. Для дефекації черви періодично піднімаються до поверхні ґрунту заднім кінцем вперед. Перебуваючи в нірці, піскожил постійно перистальтично скорочується, чим нагнітає в норку багату киснем воду з поверхні ґрунту.
Використовується рибалками як наживка. З тканин піскожила були виділені дві форми пептиду з широким спектром антимікробної дії.