Віктор Піснячевський
| Віктор Піснячевський | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | К. Білокриниченко, В. П., П. К., А. Г., А. Горленко, Андрій Горленко, Морський, Співаченко, Воєнний, П. Вік, В-ко, Г-ко, В. П-ський і Віктор П. |
| Народився | 1883 |
| Помер |
11 листопада 1933 Братислава, Чехословаччина |
| Діяльність | журналіст |
Віктор Онуфрійович Піснячевський (1883, Подільська губернія — 11 листопада 1933, Братислава) — український політик у Російській імперії. Також публіцист, літературний критик, видавець, військовий лікар. Діяч української еміграції у Австрії.
Псевдоніми й криптоніми: Андрій Горленко, Морський, Співаченко, Воєнний, В. П., П. К., П. Вік, В-ко, Г-ко, В. П-ський, Віктор П. та ін.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1883 року на Поділлі. Навчався у Петербурзькій військово-медичній академії, брав активну участь у культурному житті міста. Був одним з організаторів української парламентської фракції в Першій Державній Думі Росії (1906), ініціатором і співредактором видання «Рідна справа. Думські вісті» (1907).
У 1906—1914 рр. працював кореспондентом газети «Рада», у 1917—1919 роках видавав часопис «Одеський листок».
Ад'ютант групи архікнязя Вільгельма (Вишиваного) Остап Луцький, перебуваючи тоді у Херсоні, 8 квітня 1918 р. писав про нього у своєму щоденнику: "Вечором зайшов до мене тутешній письменник і лікар Піснячевський. Європеєць, гарно говорить по-укр[аїнськи], меткий, енергійний. Жалувавсь на деякі зарядження австр[ійських] властей, хоче видавати тут часопис укр[аїнський] і просив о 2 січовиків до помочі. [...] Піснячевський говорив відтак з арх[ікнязем]. Оба подобались собі дуже. Він мені — также. Молоде життя. Таких би тут якнайбільше. Він розрухає Херсонщину".
У 1919 році радник Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Румунії.
1919 року емігрував до Австрії, міста Відня, заснував і видавав тижневик «Воля» (до 1922 року).
З 1923 року працював лікарем у Словаччині. Помер 11 листопада 1933 року у Братиславі (Словаччина)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Піснячевський Віктор // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника / Авт.-укл.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник. — К., 2007. — Част. 2. — С. 123—124.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Віктор Піснячевський: у пошуках «дезінфікуючого ферменту» для українського руху // Чорноморська хвиля Української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917—1920 рр.: Монографія / Вінцковський Т. С., Музичко О. Є., Хмарський В. М. та ін. — Одеса: ТЕС, 2011 — 586 с.
- Помер Віктор Піснячевський, визначний український журналіст і видавець.
- Піснячевський Віктор // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1388-1389. — 1000 екз.
- Щоденник з України 1918 р. // Муза і чин Остапа Луцького. Київ : "Смолоскип", 2016. С. 583.