Піхота димова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Піхота димова (пол. Piechota dymowa) - була сформована Сеймом 1673 після захоплення Поділля турками, початку тривалої війни. Для поповнення чисельності компутового війська окрім піхоти ланової був введений набір рекрутів серед міщан. За середньовічною традицією однією з головних ознак володіння будинком було підтримання у ньому домашнього вогнища, тож загосподаровані і заселені будинки рахували по димарях - димах, що і дало назву піхоті. До піхоти належало набрати одного піхотинця з 20 домів у містах королівських і володіннях духовних осіб та з 30 домів у володіннях шляхти. За взірець для їхнього обмундирування і озброєння були підрозділи іноземного ауторименту війська Речі Посполитої.

Під час Повстання Костюшка майже половину його 300-тисячного війська становили рекрути з міст.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Józef Urbanowicz [red.]: Mała Encyklopedia Wojskowa, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa 1970
  • Tadeusz M. Nowak i Jan Wimmer: Historia oręża polskiego 963-1795, Wiedza Powszechna, Warszawa 1981, ISBN 83-214-0133-3
  • Andrzej Grabski, Jan Wimmer i inni, Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku 1864. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. Warszawa 1966.