Піч-Лейк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піч-Лейк

озеро Піч-Лейк
10°13′57″ пн. ш. 61°37′41″ зх. д. / 10.232500000028° пн. ш. 61.628055560028° зх. д. / 10.232500000028; -61.628055560028
Тип смоляна яма
Континент Північна Америка
В межах геооб'єкту Тринідад
Розташування La Bread
Країна  Тринідад і Тобаго
Регіон Регіон Сіпаріяd
Площа 40 га[1]

розташування озера Піч-Лейк
CMNS: Піч-Лейк у Вікісховищі

Поверхня бітуму

Піч-Лейк (англ. Pitch Lake) — бітумне озеро, що складається з чистого рідкого асфальту, розташовано на південному заході острова Тринідад недалеко від населеного пункту Ла-Брея. Має площу близько 40 га і глибину близько 80 м. Запаси асфальту оцінюються у більш ніж 6 млн тонн, десятки тисяч з яких добуваються щороку[2]. При поточному рівні видобутку озеро буде поновлюваним джерелом асфальту упродовж 400 років[3].

Цей найбільший у світі резервуар природного асфальту[4] був відкритий Уолтером Релі у 1595 році, який відразу знайшов йому застосування — бітум використовувався для осмолення дерев'яної обшивки кораблів. Нині є туристичною пам'яткою, яку за рік відвідують близько 20 тис. чоловік. Крім того, з озера видобувають високоякісний асфальт, який йде на експорт.

Утворення Піч-Лейка пов'язують з глибоким розломом у поєднанні із зоною субдукції під Карибську плиту в районі островів Барбадоса. Повне вивчення озера не проводилося, але припускається, що, знаходячись на межі двох розломів, озеро знизу поповнюється нафтою. Легші складові нафти випаровуються, залишаючи важчі фракції[5].

За легендою, на місці, де розташовується озеро, знаходилося поселення племені індійців чіма. Після перемоги над ворожим племенем індіанці влаштували свято з бенкетом, де вони з'їли велике число священних птахів колібрі, забувши, що за повір'ями вони є духами їх предків. В якості покарання боги розверзнули землю і викликали смоляне озеро, яке поглинуло усе село і його мешканців.

Поверхня озера пружна і масляниста, у глибинах постійно щось вирує і відбувається. Однією з відомих властивостей бітумних ям є їх здатність поглинати об'єкти, які можуть бути потім виявлені через тисячоліття. На Піч-Лейці було знайдено декілька індіанських предметів, фрагменти скелета велетенського лінивця, того, що мешкав в плейстоцені, зуб мастодонта. У 1928 році з глибин озера піднялося дерево, вік якого був оцінений в 4 тис. років. Перш ніж воно повільно занурилося назад, з нього був зроблений спил[6].

Пич-Лейк є однією з бітумних ям, що утворилися природним чином. Подібні об'єкти також можна знайти у Венесуелі, Каліфорнії та інших місцях.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ed. Graefe: Der Asphaltsee auf der Insel Trinidad und Verwertung des Trinidadasphalts. In: Zeitschrift für angewandte Chemie. Bd. 26, 1913, ISSN 0932-2132, S. 233–239.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica
  2. Pitch Lake — Britannica Online Encyclopedia
  3. The Pitch Lake of La Brea. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 22 вересня 2017.
  4. CIA — The World Factbook — Trinidad and Tobago. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  5. A Gravity Investigation of the Pitch Lake Of Trinidad And Tobago. Geological Society of Trinidad & Tobago. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 12 березня 2012.
  6. Pitch Lake of La Brea — Archaeological Finds. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 22 вересня 2017.

Координати: TT_type: landmark 10°13′57″ пн. ш. 61°37′41″ зх. д. / 10.23250° пн. ш. 61.62806° зх. д. / 10.23250; -61.62806